Григорій Сковорода: знайомий незнайомець, або як у Полтаві пізнавали “людину-університет”
Григорій Сковорода: знайомий незнайомець, або як у Полтаві пізнавали “людину-університет”
“Мандрівна академія”, “людина-університет” своєї епохи. Це про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: “Кругом листочки обведу та й списую Сковороду”.
Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. І найзагадковішою. Офіційних даних щодо нього збереглося небагато. Натомість є чимало легенд і оповідей, які ще раз підтверджують крилатий вислів Сковороди: «Світ ловив мене та не спіймав».
І знову пролунало слово про геніального мислителя Григорія Савича Сковороду…
Як задовольнятися малим і при цьому бути щасливим, як пізнати себе та відшукати «сродну працю» — про це, та чимало цікавого із постулатів філософа Григорія Сковороди, 20 березня 2024 року дізналися учні Полтавської загальноосвітньої школи № 37 на інтерактивному заході «Григорій Сковорода: знайомий незнайомець», який провели наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон.
Діти також познайомилися з життям нашого славного земляка, спробували зануритися в епоху ХVІІІ століття, опанували письмо козацьким скорописом гусячими перами, перевірили на собі метод «калькулюма» під час засвоєння термінів і понять латиною, зав’язували козацькі пояси на швидкість тощо. На конкретних прикладах учні познайомилися зі складною, й водночас простою, філософією Г. Сковороди, його безсмертними творами.
Наприкінці заходу, під час майстер-класу, учасники ліпили із солоного тіста жабу – персонаж однієї із байок письменника.
Лариса Семеняга, заслужений працівник культури України