Чому освячують воду: цікаві факти про традиційний обряд на Водохреще
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Чому освячують воду: цікаві факти про традиційний обряд на Водохреще
Свято Богоявлення або Хрещення Господнє завершує різдвяний святковий цикл. Головною традицією свята є освячення води, що проводять як у церквах, так і на місцях купання. Освячувати воду розпочинають ввечері 18 січня.
Духівник Українського католицького університету о. Ігор Пецюх зазначає, що немає визначеної норми, навіть немає обов’язку тримати свячену воду вдома. Потрібно, щоб вона була в церкві, щоб її мали священики і могли використовувати в обрядах посвячення.
“Тобто, воду освячують не тому, що мусять, а тому, що бачать у цьому зв’язок свого духовного життя з матеріальним світом. Освячення води — усвідомлення, що вхід Бога у світ преображує його. Освячена вода — не чарівна, але має благодатні властивості для тих, хто її з вірою приймає”, – розповідає духівник, пише Релігійно-інформаційна служба України.
Освяченням води Церква повертає водній стихії первісну чистоту і святість, зводить на воду, силою молитви і Слова Божого, благословення Господнє і благодать Пресвятого і Животворчого Духа.
Читайте також: Водохреще-2022: коли полтавці зможуть освятити воду у Свято-Успенському соборі
Відрізнити освячену воду від звичайної на фізичному, хімічному рівнях — ніяк. Можемо лише знати, що вона освячена. О. Ігор Пецюх стверджує, що з власного досвіду знає, що ця вода не псується. Існує думка, що у воду під час свячення вкладають золотий або срібний хрест і саме через це вона консервується і не псується. Хоча у деяких церквах воду освячуюють і дерев’яним хрестом.
“Вода освячується молитвою. Не обов’язково зачерпувати банкою ту воду, в яку священик опускав хрест, достатньо бути присутнім із нею на молитві. Нема розбавленої святості. Вона діє як духовний феномен. Навіть однієї краплі води достатньо, щоби було освячене ціле озеро”, – говорить о. Ігор Пецюх.
Чин освячення води, який звершується у свято Богоявления, називається великим через особливу врочистість обряду, пронизаного спомином Хрещення Господнього, у якому Церква бачить не тільки першообраз таємничого обмивання гріхів, але і справжнє освячення самого єства води, через занурення в неї Бога у плоті, пише Українська Православна Церква Київського Патріархату.
Вода, освячена за чинопослідуванням великого освячення, називається великою агіасмою (грецьке слово, що означає “святиня”).
Велике водосвяття звершується іноді в кінці літургії, після заамвонної молитви, а іноді в кінці вечірні, після ектенії: “Доповнимо вечірню молитву нашу Господу».
Воно звершується на Літургії в самий день Богоявления, а також і в навечір’я Богоявления, коли це навечір’я буває в який-небудь день седмиці, окрім суботи і неділі. Якщо ж навечір’я Богоявления буде в суботу, або в неділю, тоді велике водосвяття звершується в кінці вечірні.
У самий день Богоявления (6/19 січня) водосвяття звершується з урочистим хресним ходом, відомим під назвою “Ходу на Йордан”.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
