Ви тут:
здоров’я Суспільство 

7 листопада – День захисту від радону: чим небезпечний та як вберегтися

7 листопада – День захисту від радону: чим небезпечний та як вберегтися

7 листопада за ініціативою Європейської асоціації радону відмічається День захисту від радону. 7 листопада 1867 року народилась Марія Склодовська-Кюрі. Ця жінка відкрила явище радіоактивності, яке згодом змінило хід історії людства.

Радон – хімічний елемент, має позначення Rn-222, № 86 періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва, повідомляють у Центрі громадського здоров’я.

Благородний газ без кольору і запаху, отруйний, радіоактивний, важчий за повітря (саме тому накопичується на перших поверхах будинків, цокольних поверхах та підвалах).

Період напіврозпаду радону 3–8 днів, є типовим альфа-випромінювачем.

Радон утворюється в радіоактивних рудах і мінералах при розпаді радію. У ґрунтах завжди (!) є певна кількість радію і урану.

Радон легко розчиняється у воді, а ще краще — в жирових тканинах живих організмів.

Чим небезпечний радон?

Основним органом через який проникає радон до нашого організму є легені. Саме їм радон завдає найбільшої шкоди.

Вчені з’ясували, що саме газ радон є другою найпоширенішою причиною раку легень після куріння.

Але радон і його продукти розпаду вражають не тільки легені людини. З’ясовано, що газ радон негативно впливає на імунні, статеві та кровотворні клітини.

Враження радоном може призвести до втрати природно захищеності людського організму, що, природно, провокує розвиток найрізноманітніших захворювань.

Також радон небезпечний тим, що при ураженні ним, може народитися дитина з вадами здоровʼя.

Радон може призвести до лейкемії, особливо у дітей.

Згідно зі звітом ВООЗ, до 14% усіх захворювань на рак легень у світі пов’язані з впливом на людину саме цього радіоактивного газу. При концентрації радону в 100 Бк на один кубічний метр у приміщенні, кількість хворих цим захворюванням збільшується до 16%.

Боротьба з радоном в Україні

В Україні більше 20% житлового фонду не відповідає вимогам щодо вмісту радону у повітрі приміщень, норма якого складає 50 Бк для новозбудованих будинків і 100 Бк — для старих.

Більше 75% від усіх джерел опромінення в українців формується саме за рахунок радону.

За даними ДУ «Інститут громадського здоровʼя імені О. М. Марзєєва за 2015 рік, сумарний збиток від радону у повітрі приміщень для України може сягати 1,5 мільярдів гривень у рік.

Аналогічні ситуації спостерігались і в ряді інших країн світу.

Всесвітня організація охорони здоровʼя прийняла резолюцію, якою закликала всі країни світу створити власні національні програми для боротьби з цією небезпекою.

Центр громадського здоровʼя України, за технічної підтримки Європейського бюро ВООЗ в Україні, розробив Національний план заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях». Наразі документ на узгоджені профільних міністерств та відомств.

Як радон проникає в приміщення?

У ґрунтах завжди є джерела радону. За певних умов радон з ґрунту попадає в повітря приміщень і може фіксуватися підвищений рівень (особливо в підвалах і перших поверхах).

Крім цього у будинок радон може потрапити:

  • зі стін і фундаменту будівель (якщо в будівельні матеріали не відповідають вимогам);
  • разом з водопровідною водою (особливо, якщо вода з артезіанських свердловин;
  • з природним газом.

Що потрібно робити?

Прості заходи допоможуть нам знизити шкідливий вплив радону:

  • удосконалити вентиляцію у помешканні;
  • регулярно провітрювати житло;
  • встановити вентиляцію у підвальному чи цокольному приміщеннях;
  • звертати увагу на якість будівельних матеріалів, що використовуються для ремонту чи будівництва;
  • герметизувати підлогу та щілини у стінах.

Нещодавно Верховною Радою України прийнято зміни до ЗУ «Про захист населення від іонізуючого випромінення». Змінами визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України додано розроблення і затвердження плану заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях, від будь-якого джерела проникнення радону з ґрунту, будівельних матеріалів або води.