Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Сьогодні Дзвін Пам’яті лине до Полтавщини: за 38-річним Русланом Марченко з 16 ОМпБ та за 21-річним айдарівцем Антоном Дзериним 

Сьогодні, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний церемоніал вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули цього дня у різні роки та внаслідок російської збройної агресії на Сході України.

Учасники церемоніалу вшанували пам’ять захисників України, які ціною власного життя виборювали волю і незалежність нашої держави від підступного російського окупанта.

Сьогодні, Дзвін Пам’яті пролунав сім разів, повідомляє Міноборони.

Цього дня у 2015 році перестало битися серце мужніх захисників України. Це — старший сержант САЇНЧУК Василь Васильович та солдат НАКИДАЛЮК Петро Іванович.

У цей день у 2016 році віддали життя, захищаючи Україну: старший солдат МАРЧЕНКО Руслан Володимирович та солдат КРУПКА Назар Олександрович.

У 2017 році від підступного російського окупанта загинули: сержант ГОЛУБЄВ Сергій Володимирович та солдат ДЗЕРИН Антон Миколайович.

У 2018 році внаслідок російської збройної агресії загинув молодший сержант ШВЕЦЬ Олександр Васильович.

Дзвін Пам’яті долинув сьогодні до Полтавщини – за навіки 21-річним Антоном Дзериним та 38-річним Русланом Марченко.

Старший солдат Антон Дзерин (псевдо “Пікассо”) загинув 11 березня 2017 року, служив у 24-ому окремому штурмовому батальйоні “Айдар” (53-я окрема механізована бригада).

Майбутній захисник народився 26 листопада 1996 року у селі Свічкареве, Кобеляцького району. 2012 року закінчив 9 класів Бутенківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Ю. П. Дольд-Михайлика в сусідньому селі Бутенки. Продовжив навчання у Професійному аграрному ліцеї в Кобеляках, який закінчив у 2015 році за фахом тракториста-машиніста, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та водія. Проживав у селі Свічкареве Кобеляцького району з мамою, потім переїхав у Полтаву. Неодружений.

15 жовтня 2015 року, у 18-річному віці, добровольцем пішов до армії, згодом підписав контракт. З листопада 2015 до січня 2016 року проходив підготовку в 169-му Навчальному центрі «Десна», отримав спеціальність «оператор-навідник БМП-1». Служив на посаді навідника-оператора БМП 1-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади. Також був кулеметником.
Захоплювався вуличними тренуваннями (Street workout), любив класичну музику, робив татуювання.
За те, що дуже любив і професійно умів малювати, отримав позивний — Пікассо.

Загинув 11 березня 2017 року в бою з ворожою диверсійно-розвідувальною групою, разом із Сергієм «Голубом» Голубєвим з Рівненщини, поблизу села Березове Мар’їнського району. Близько 14:00 «айдарівці» на спостережному пункті помітили з боку окупованого Докучаєвська пересування ДРГ у складі 4 бойовиків і відкрили вогонь на ураження з кулемету. Після півгодинного бою ворог відступив, але в результаті зіткнення двоє українських захисників загинули.

Похований 14 березня на кладовищі села Свічкареве Кобеляцького району, де похований його батько.
Залишилися мати і двоє братів.

Указом Президента України № 60/2017 від 14 березня 2017 року, “за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу”, нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Відзнаки Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
Нагрудний знак Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеню (посмертно).

26 травня 2017 року відкрито пам’ятну дошку на стіні Бутенківської загальноосвітньої школи І — ІІІ ступенів імені Ю. П. Дольд-Михайлика.

На визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового і громадянського обов’язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)

Цього ж дня, у 2016 році загинув старший солдат Руслан Марченко з Полтавщини, боєць 16-го окремого мотопіхотного батальйону (58-а окрема мотопіхотна бригада)

Руслан Володимирович Марченко народився 27 січня 1978 року у селищі Михнівці, Лубенського району. Там пройшло його дитинство, юність. Навчався у Вовчицькому ліцеї та Полтавському педагогічному інституті — закінчив з відзнаками. Майже рік працював на Дніпропетровщині учителем історії та географії. 2004 року закінчив аспірантуру у Дніпропетровську.

З часом перебрався до столиці. Працював фахівцем із соціальної роботи у Деснянському Центрі з 2013 року. Основними напрямками його діяльності було виявлення сімей, які потребують соціальної підтримки з боку держави та надання комплексної підтримку сім’ям та особам, які опинились в складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

Також відповідав за здійснення соціального супроводу учасників АТО та членів їх сімей. Неодноразово був нагороджений подяками Деснянської райдержадміністрації, Київського міського та Деснянського районного центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Колективу запам’ятався відповідальною людиною з Великим серцем.

В червні 2015 року був призваний до Збройних Сил України по мобілізації Деснянським районним військовим комісаріатом та приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на Сході України. Під час проходження військової служби неодноразово проявляв справжню козацьку звитягу та був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», у жовтні 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій.

Загинув 11 березня 2016 року під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ в промзоні міста Авдіївка (Донецька область)

Указом Президента України № 132/2016 від 8 квітня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

За матеріалами Книги пам’яті полеглих за Україну