Ортез чи бандаж на лікоть: у чому різниця та що краще вибрати
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
R
Біль у лікті – доволі поширена скарга. Він може з’явитися після спортивних навантажень, монотонної роботи руками, при епікондиліті – «лікті тенісиста» або «лікті гольфіста», артрозі, а також після травм та операцій. В аптеках і спеціалізованих магазинах ортези та бандажі часто представлені поруч, а їхні назви нерідко використовують як синоніми. Проте ці вироби відрізняються конструкцією, ступенем підтримки та завданнями, які мають виконувати.
Ортез і бандаж для ліктя: у чому принципова різниця
Якщо лікар рекомендував обмежити небезпечні рухи або стабілізувати суглоб, зазвичай потрібен ортез для ліктя. Це жорстка або напівжорстка конструкція, яка може мати ребра жорсткості, шини, ремені та шарніри з регулюванням кута згинання. Такі моделі використовують при нестабільності суглоба, пошкодженні зв’язок, переломах, вивихах та під час післяопераційної реабілітації. Шарнірний виріб не завжди повністю знерухомлює руку – лікар може дозволити рух лише в безпечному діапазоні.
Бандаж для ліктя м’якший та еластичніший. Він створює компресію, підтримує м’язи й сухожилки, а залежно від матеріалу може зберігати тепло. При цьому рука продовжує вільно згинатися та розгинатися, тому бандажі частіше використовують під час тренувань, фізичної роботи або при помірному дискомфорті через перевантаження. Наприклад, при латеральному епікондиліті спеціальна стрічка на передпліччя може тимчасово зменшувати навантаження на уражені сухожилки, але не замінює лікувальні вправи та корекцію навантаження, про що зазначають фахівці Американської академії ортопедичних хірургів.
Деякі виробники називають ортезом щільний компресійний налокітник, а посилений бандаж може мати ремені або силіконові вставки. Тому оцінювати варто не напис на упаковці, а будову виробу, наявність жорстких деталей і те, наскільки сильно він контролює рух.
Для наочності розглянемо таблицю порівняння ортеза та бандажа для ліктя.
Сильніший ступінь фіксації не означає кращий результат у кожній ситуації. Надмірне обмеження рухів без медичних показань може спричинити скутість ліктя та ослаблення м’язів.
Як визначити, що підходить саме вам
Вибір залежить передусім від причини болю, а не від того, який виріб здається зручнішим. Однаковий симптом може супроводжувати перевантаження сухожилка, забиття, пошкодження зв’язок, запальний процес або перелом. Особливо небезпечно самостійно підбирати жорстку модель після свіжої травми, адже неправильне положення шарніра чи надмірне стискання можуть погіршити стан.
Перед покупкою потрібно визначити мету використання, необхідний ступінь підтримки та допустиму тривалість носіння. Враховують також набряк, стабільність суглоба, інтенсивність болю й потребу зберігати рухливість руки. Практичний порядок вибору виглядає так.
-
З’ясуйте причину болю та отримайте діагноз, якщо симптоми виражені, не минають або з’явилися після травми.
-
Уточніть, чи потрібна компресія, часткове обмеження рухів або жорстка стабілізація.
-
Виміряйте обхват руки відповідно до інструкції виробника та зіставте результат із його розмірною сіткою.
-
Перевірте посадку – виріб не повинен сповзати, натирати, спричиняти оніміння, похолодання кисті або зміну кольору шкіри.
За ступенем фіксації
М’які моделі виготовляють з еластичних матеріалів. Вони забезпечують легку компресію, можуть зменшувати відчуття дискомфорту під час навантаження та допомагають контролювати набряк. Такі налокітники зазвичай не перешкоджають повсякденним рухам, але не здатні стабілізувати суглоб при серйозному пошкодженні.
Напівжорсткі вироби мають додаткові ремені, пружні вставки або ребра жорсткості. Вони краще утримують суглоб і можуть частково обмежувати рухи, що провокують біль. Подібні моделі застосовують під час відновлення після деяких розтягнень та забиттів, при нестабільності або хронічному перевантаженні, однак конкретний режим носіння має визначати фахівець.
Жорсткі ортези оснащують металевими чи полімерними шинами, а іноді регульованими шарнірами. Їх призначають після операцій, при складних пошкодженнях зв’язок, вивихах, переломах та вираженій нестабільності. Шарнір дає змогу поступово змінювати дозволений діапазон рухів у процесі відновлення, але його налаштування повинен виконувати лікар, фізичний терапевт або ортезист. Саме таке контрольоване обмеження рухливості використовують для захисту ліктя до та після хірургічного втручання, що описано в рекомендаціях Sherwood Forest Hospitals NHS.
За ситуацією використання
Побутова ситуація також підказує, який рівень підтримки може знадобитися. Наприклад, для гри в теніс та відновлення після операції не можна використовувати однаковий підхід, навіть якщо біль локалізований в одному місці. Водночас наведені нижче орієнтири не замінюють діагностику, оскільки остаточне рішення залежить від стану суглоба й характеру ушкодження.
-
Для профілактики під час спорту чи фізичних навантажень частіше обирають еластичний бандаж або спеціальну стрічку на передпліччя.
-
Після легкого забиття чи розтягнення може підійти м’яка або напівжорстка модель, якщо лікар не виявив серйозного пошкодження.
-
При хронічному перевантаженні через роботу бандаж використовують разом із перервами, зміною техніки рухів та вправами для м’язів передпліччя.
-
При артрозі, артриті та інших змінах суглоба тип підтримки добирають індивідуально, оскільки надмірна фіксація може посилити скутість.
-
Після перелому, вивиху або хірургічного втручання застосовують ортез із визначеним лікарем режимом і допустимим діапазоном рухів.
Якщо після надягання з’явилися оніміння, поколювання, посилення болю, набряк кисті або синюшність пальців, виріб слід послабити чи зняти та звернутися до фахівця. Не варто маскувати бандажем різкий біль після падіння, помітну деформацію руки або неможливість рухати суглобом. Такі симптоми потребують медичного огляду, а іноді й рентгенографії.
Що краще обрати – ортез чи бандаж для ліктя
Для профілактики перевантаження, помірного дискомфорту та підтримки руки під час тренувань зазвичай достатньо правильно підібраного бандажа. При нестабільності суглоба, серйозній травмі, після операції або за потреби контролювати кут згинання використовують жорсткий чи шарнірний ортез. Вибирати найжорсткішу модель «про всяк випадок» не слід, адже тривале необґрунтоване обмеження рухів може послаблювати м’язи та сприяти скутості суглоба.
Перед покупкою бажано проконсультуватися з ортопедом або травматологом, особливо якщо біль не минає, повторюється чи виник після травми. Розмір підбирають за інструкцією конкретного виробника, оскільки розмірні сітки відрізняються. Матеріал має пропускати повітря, не подразнювати шкіру та добре відводити вологу. Носити ортопедичний виріб потрібно стільки часу, скільки рекомендував фахівець, поєднуючи його з лікуванням і відновлювальними вправами, якщо вони призначені.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
