Як налаштувати кут атаки та глибину оранки: інструкція з передсезонного регулювання навісного обладнання
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
R
Ефективність осінньої чи весняної обробки ґрунту залежить не лише від потужності двигуна, а й від точності геометрії робочих органів. Неправильно виставлений ніж змушує техніку постійно вистрибувати із землі або зариватися занадто глибоко, що призводить до пробуксовування коліс і перевитрати палива. Перед початком польових робіт необхідно провести обов’язкове тривимірне регулювання зчіпного пристрою, польової дошки та відвалу на рівному твердому майданчику.
Підготовчий етап та виставлення початкового кліренсу
Регулювання геометрії починається з підготовки самого мотоблока. Насамперед стандартні гумові колеса замінюють на металеві ґрунтозачепи з додатковими обважнювачами, оскільки пневматичні шини не здатні забезпечити стабільний коефіцієнт зчеплення на пухкій землі. Після цього під колеса техніки підкладають дерев’яні бруски, висота яких має точно відповідати запланованій глибині оранки мінус 2 см (запас на просідання металевих зачепів у м’якому ґрунті).
На цьому ж етапі здійснюється первинне з’єднання робочих елементів через поворотний одинарний або регульований гвинт. Якщо ви плануєте використовувати стандартний плуг до мотоблока з одноточкованим кріпленням, його гряділь має розташовуватися точно паралельно до поздовжньої осі агрегату. Будь-яке зміщення праворуч або ліворуч на етапі монтажу призведе до того, що під час руху польова дошка почне гальмувати хід, розвертаючи руль у протилежний бік.
Налаштування кута атаки та вертикального положення стійки
Кут атаки (нахил лемеша до поверхні) визначає здатність робочого органу самостійно занурюватися в землю під час руху вперед. Регулювання здійснюється за допомогою центрального гвинта зчіпки. Якщо нахилити носок занадто сильно вперед, ніж працюватиме як якір, закопуючи техніку на місці. При закиданні п’ятки назад плуг просто ковзатиме по стерні, не заглиблюючись навіть на 5 см.
Для стабільного утримання заданого горизонту під час проходження борозни необхідно звернути увагу на такі конструктивні вузли:
-
польова дошка — її задня частина (п’ятка) у робочому положенні має лежати на асфальті паралельно землі або мати підйом не більше 5 мм;
-
лемеш (ніж) — нижня різальна кромка має повністю прилягати до горизонтальної поверхні майданчика по всій своїй ширині;
-
вертикальна стійка — має стояти суворо під кутом 90 градусів до землі, якщо дивитися на мотоблок ззаду;
-
гвинтова пара зчіпки — фіксується контргайками для унеможливлення самовільного розкручування від постійної вібрації.
Остаточна перевірка кута атаки виконується безпосередньо в полі: у разі правильного налаштування мотоблок рухається вперед з мінімальним зусиллям на руках оператора, а глибина залишається незмінною по всій довжині гону.
Регулювання ширини захвату та компенсація крену в борозні
Під час першого проходу ліве або праве колесо техніки завжди стає у вже проорану канаву, через що весь агрегат нахиляється вбік. Для компенсації цього ефекту корпус робочого органу на зчіпці навмисно завалюють у протилежний бік на той самий кут, під яким стоятиме мотоблок у борозні. У результаті під час реальної роботи стійка ножа знову займе ідеально вертикальне положення щодо дна канави.
Ширина захвату регулюється переміщенням гряділя вздовж поперечної балки зчіпного пристрою. Оптимальна ширина має дорівнювати внутрішній відстані від краю колеса до осі симетрії ножа. Якщо зробити захват занадто великим, необроблений пласт землі просто відштовхуватиме мотоблок убік, змушуючи водія постійно вирівнювати траєкторію силою рук.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
