Про це повідомили в пресслужбі Полтавської ОВА.

Серед документів: часопис «Хлібороб», який брати Володимир та Микола Шемети випустили «без пред’явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком» у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на Наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою.

“Представлені архівістами документи дають можливість краще зрозуміти, в якій задушливій атмосфері офіційної українофобії, навіть попри проголошений російським імператором «Маніфест прав та свобод» 17 жовтня 1905 року, доводилося працювати представникам свідомої української інтелігенції”, – йдеться в повідомленні.

Також зазначається, що вихід цього часопису у світ за визнанням сучасників, мав величезне значення, адже «своєю появою «Хлібороб» однозначно розворушив Полтавську губернську та Лубенську повітову адміністрації, водночас спонукав до більш активних дій видавців з інших міст України, у тому числі в Києві».

Документи свідчать, що видавці, редактори, журналісти і навіть друкарі за правдиве слово рідною мовою переслідувалися та постійно перебували під наглядом репресивних органів не тільки за царату, а й за радянської влади. До списків політично неблагонадійних та переслідуваних осіб потрапляли такі відомі письменники-видавці як Олена Пчілка, Панас Мирний, Григорій Коваленко та ін. 

На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України.