4 листопада – Ярема-сиди вдома: які традиції та погодні прикмети цього дня

У календарі Православної Церкви України сьогодні день пам’яті святителя Павла, митрополита Тобольського. Цього українського святого називали першокласним проповідником і богословом, а сам він наполегливо говорив з усіма українською мовою.

Історія святого

Павло народився 1705 року в Самборі (Галичина). Його сім’я була доволі забезпеченою, тож майбутній святитель здобув добру освіту – спершу навчався в Самбірському училищі православного братства святого апостола Пилипа, а потім у Києво-Могилянській академії. Там же згодом викладав поетику.

1733 року Павло вирішив узяти чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі. Через кілька років він став ієромонахом, а 1741 року його запросили до Москви, у якій він служив проповідником при Слов’яно-греко-латинській академії.

Ще через якийсь час Павла призначили архімандритом Юр’ївського монастиря в Новгородській єпархії (цю обитель заснував ще князь Ярослав Мудрий). 14 років він керував монастирем, а потім Павла поставили єпископом і митрополитом Тобольським і Сибірським.

Святитель на цій посаді багато часу приділяв освіті духовенства: наприклад, він запровадив викладання богослов’я в Тобольській семінарії, а викладачів туди запросив із Києва. Також митрополит піклувався про бідних і сиріт, опікувався зведенням храмів – за його правління в Тобольську та інших містах побудували близько 20 кам’яних церков, виступав проти вилучення церковних маєтків, що його проводила імператриця Катерина II.

Святитель відкрито виступав проти втручання влади в церковні справи, через що Павла й стали переслідувати та викликали в Петербург. Митрополит Іларіон (Огієнко) згадує, що Павло був “однодумцем митрополита Арсенія (Мацієвича) щодо оборони святої Православної Церкви”, а також “високоосвічений ієрарх, українець… першокласний проповідник і богослов. Наполегливо говорив до всіх українською мовою”.

До Петербурга Павло не поїхав ні першого разу, ні другого, а продовжував служити в Тобольську. Коли його вирішили вислати з міста, він подав прохання про звільнення та поїхав жити в Києво-Печерську лавру. У Києві він служив у різних храмах і проводив час у чернечих подвигах.

Помер святитель Павло 4 листопада і був похований під Великою лаврською церквою. Зараз його святі мощі спочивають у Ближніх печерах лаври. 1999 року Священний Синод Української Церкви ухвалив рішення зарахувати святителя до лику святих.

Також цього дня згадують преподобного Іоанікія Великого; священномученика Никандра, єпископа Мирського, і Єрмія, пресвітера; освячення собору Святої Софії в Києві; преподобного Меркурія, постника Києво-Печерського; ікону Богородиці “Оранта-Непорушна стіна”.

Перед іконою “Оранта-Непорушна стіна” до Богородиці звертаються з молитвами захистити від ворогів і недоброзичливців, про мир та злагоду в сім’ї, охорону дому від лиха, про зцілення й зміцнення здоров’я, допомогу в складних життєвих ситуаціях.

4 листопада віряни звертаються до святих із молитвами – просять дати сил, мудрості й терпіння, щоб винести всі життєві випробування. Церква попереджає, що слід утриматися від сварок, осуду, не можна проявляти жадібність і заздрість, лінуватися, а також відмовляти в допомозі.

Сьогоднішні іменинники, міжнародні й професійні свята

Привітайте з іменинами Григорія, Івана, Іллю, Миколу, Олександра, Симона, Степана.

Зі знаменитих українців 4 листопада народилися письменник Северин Гощинський, військовий УНР Михайло Білинський, бандурист Семен Ластович. 

На міжнародному рівні сьогодні святкується День здорового глузду.

Професійне свято 4 листопада – День залізничника.

Народні звичаї та заборони

У народі день називають Веремій, або Ярема-сиди вдома. Цей час вважають небезпечним. За повір’ями, по землі бродить нечиста сила. Щоб захиститися від неї, за старих часів на підвіконня клали грона горобини – вони вважаються потужним домашнім оберегом, а над вікнами і над вхідними дверима захисту заради малювали хрести.

Згідно з прикметами, цього дня намагаються не виходити без потреби з дому й не починати нових справ. Можна наводити лад у домі, займатися рукоділлям, ремонтом. Яремин день вважається часом домашнього затишку та згуртованості, коли сім’я повинна бути під одним дахом.

День вважається несприятливим для візитів, переговорів, сватання – вони обіцяють невдачу або розчарування. Особливу увагу приділяють вогню: не слід сьогодні позичати сусідам сірники – вважається, що разом із ними можна “віддати з дому” добробут. Також цього дня не слід заводити нових знайомств, сваритися, особливо подружжю – будь-яка дрібна сварка може надовго зруйнувати мир у домі.

Погодні прикмети

За народними прикметами дня пророкують погоду і зиму:

якщо вранці стоїть туман, то буде відлига;

пройшов дощ – незабаром і сніг випаде;

птахи непокояться – до різкого погіршення погоди;

якщо небо ясне, то зима настане рано;

день ясний стоїть – чекай похолодання, а якщо на заході сонця червоне небо – завтра буде сильний вітер;

коти шукають тепла – буде мороз;

кола навколо сонця – буде буря;

мишей багато – зима буде холодною;

сніг на Ярему – до багатої й сніжної зими та гарного врожаю.

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014913″]

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова