Поліція області розпочала процес інтеграції 339 камер відеоспостереження Полтавської міської територіальної громади у систему «Безпечна Полтавщина»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Поліція області розпочала процес інтеграції 339 камер відеоспостереження Полтавської міської територіальної громади у систему «Безпечна Полтавщина»
Про це повідомили 26 липня на брифінгу заступника начальника Головного управління Національної поліції в області Бориса Реутова та секретаря міської ради Катерини Ямщикової, на якому також були присутні керівник відділу комунікації поліції Полтавщини Юрій Сулаєв, начальник управління житлово-комунального господарства громади Тараса Панасенко й директор ПЕЗО «Міськсвітло» Руслан Решетило.
23 липня в Полтаві відбулася 56-та сесія міської ради восьмого скликання, під час якої були внесені зміни до програми «Безпечне місто» на 2024-2028 роки», згідно з якою в попередні роки територіальною громадою придбані 339 камер відеоспостереження, та ухвалене рішення про надання згоди на передачу цього комунального майна в державну власність. Тим самим депутати запустили процес інтеграції обладнання, яке перебувало у власності громади, у систему зовнішнього спостереження, яка перебуває у віданні поліції області. Це займе певний час, але в процесі передачі, як запевнили на брифінгу обидві сторони, «сліпих зон» у роботі мережі не буде.
«Комплексна система «Безпечна Полтавщина» працює з 2020 року. Її активна модернізація почалася 2022-го, – сказав Борис Реутов. – Головне управління Національної поліції в області отримало на баланс від обласної ради сервери та комплекти камер, наразі ми розширюємо мережу камер по всьому регіону. На сьогодні до цієї ініціативи долучено 17 громад. Сподіваємося, до кінця року буде понад половина. На попередніх зустрічах ми пояснювали, що просто наявність камер у громадах великої допомоги для правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, виконавчої влади не дає».
Підтвердження цьому – нещодавній випадок із викраденням новонародженої дитини з Кременчуцького перинатального центру.
«Тоді працівникам поліції, як розповідав начальник ГУ НП в області Євген Рогачов, довелося опрацьовувати інформацію з 47 камер відеоспостереження, 42 з яких були приватними, а лише 5 – муніципальними. Ці 42 камери не мали відповідного інтелектуального забезпечення для того, щоб проводити самостійно аналіз і давати інформацію, яка потрібна для швидкого реагування й розкриття злочину. Тому для опрацювання всього відеоматеріалу, а це до 400 годин записів, оперативникам, слідчим довелося 24 години на добу передивлятися фізично кожен кадр, робити аналіз, спостерігати тощо. Якби була така система, яка здатна діяти аналітично, тобто т. зв. розумні камери, що мають певні алгоритми, які можна задавати, ця інформація могла б бути опрацьована за декілька хвилин і надана оперативникам миттєво, щоб розшукати людину, повернути немовля, тобто швидше розкрити злочин. Крім того, якщо говорити про Полтаву, тут було чимало резонансних подій, пов’язаних із чіплянням до дітей, нападами на них, і це вчинялося там, де камера не працює, вийшла з ладу, відсутня або неякісна й не може надати чіткого зображення та інформації, що допоможе ідентифікувати правопорушника чи зробити якусь іншу роботу для оперативників. Тому «розумні» камери потрібні для безпеки самих громадян», – наголосив Юрій Сулаєв.
Така техніка допомагає попереджувати злочини, оперативно розкривати їх, а ще полегшує роботу правоохоронним органам, розвантажує поліцейських, що надзвичайно важливо в умовах, коли багато з них залучено до бойових завдань, стабілізаційних заходів і документування воєнних злочинів.
«Камери повинні мати аналітичну складову. Зараз, коли велика частина особового складу залучається до заходів оборонного характеру, є процеси, які може виконувати техніка без залучення співробітників. Ефективність даного процесу ми вже бачимо. У нас є резонансні події, які були розкриті за допомогою таких камер», – розповів Борис Реутов.
Для розгалуження й модернізації системи правоохоронці ведуть перемовини з громадами регіону, надають їм приблизні розрахунки, у скільки обійдеться приєднання до «Безпечної Полтавщини», враховуючи трафік, орієнтовну кількість пішоходів на певній ділянці та інші фактори. Полтавська громада, наприклад, торік однією з перших в Україні реалізувала тему «розумних» камер на в’їзді й виїзді з обласного центру.
«Коли ми хотіли зробити вдосконалення в себе самостійно, зіштовхнулися з двома проблемами. Перша – це сервер, який потребував колосальних вкладень, щоб його оновити. Обласний тоді вже мав можливість прийняти нашу кількість камер. По-друге, програмне забезпечення. Те, яке використовує поліція, придбане офіційно, ліцензоване, безпечне, якісне», – зауважила секретар міськради.
У Полтави ж, як багато хто пам’ятає, до ПО були певні запитання через його походження. Міська влада навіть зверталася з цього приводу до органів правопорядку (з’ясувалося, що канал усе-таки був закритим, тобто доступу до інформації ворожа сторона не мала).
«У системі «Безпечне місто» – 339 камер, – розповів Руслан Решетило. – Із них повноцінно функціонують 332, п’ять перебуває в сервісному центрі на ремонті, бо вийшли з ладу, дві – у процесі передачі (ті, які були придбані за державні кошти, встановлені біля найбільшого прапору в області, а тепер переходять, згідно з рішенням сесії, у комунальну власність). Ми їх приймаємо, інтегруємо в систему й передаємо поліції. Основна проблема була з тим, що, коли громада планувала розширення системи відеоспостереження «Безпечне місто» та встановлення додаткових камер, з’ясувалося: програма, яка аналізує та здійснює комплекс робіт у сервері, – російського походження, купити ліцензію на неї неможливо, а кожна камера, яка прошивається в систему, має бути ліцензована».
Правоохоронці використовують інше програмне забезпечення, воно має ліцензію, тому це був один із факторів, щоб інтегрувати обладнання міської громади в систему «Безпечна Полтавщина». Серед інших підстав для ухвалення рішення – у поліції вже станом на сьогодні є місце для камер, додаткових для ТГ, у міського сервера – ні. Більше того, його технічний стан – морально застарілий і відсотків на 80 потребує апгрейду. Але тільки на заміну сервера з міського бюджету потрібно було б виділити близько 5 млн грн, не кажучи вже про розширення та інші витрати, у тому числі програму (загалом понад 10 млн грн – тільки для базових позицій, не для модернізації). Але, приєднуючись до «Безпечної Полтавщини», міська громада суттєво заощаджує: виділена нею субвенція піде і на модернізацію, і на інтеграцію.
«Ми зараз працюємо в партнерських відносинах, – розповіла Катерина Ямщикова. – Це буде сприяти покращенню якості відеоспостереження. Ми виділили субвенцію в розмірі 5 млн грн для того, щоб камери інтегрувати в той сервер, який є у поліції, щоб було легше працювати нашим правоохоронним органам і якість даної мережі камер була покращена».
За інформацією Тараса Панасенка, 1,8 млн грн з вищезгаданої субвенції виділяється на закупівлю комплектів обладнання для оновлення та інтеграції в регіональну систему камер відеоспостереження, 3,2 млн грн – на роботу з оновлення та інтеграції. Водночас у самої ТГ залишиться доступ до інформації з камер, повідомили в міськраді. Це одна з умов передачі техніки. Громада зможе продовжувати слідкувати, як працюють підрядники, як функціонує дорожньо-транспортна мережа тощо.
Загалом інтегрована система буде слугувати не тільки поліцейським. Відомостями, які надходитимуть до Нацполу, правоохоронці будуть обмінюватися з іншим органами безпеки та правопорядку, екстреними службами (рятувальниками, медиками, газовиками та ін.), органами місцевого самоврядування. Це універсальна система, яка дозволяє максимально допомагати людям в будь-якій екстреній ситуації, не лише пов’язаній із боротьбою зі злочинністю. Це загальна безпека для громадян, наголосили на брифінгу.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
