26 жовтня – Дмитра Солунського: народні прикмети
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
26 жовтня за новим церковним календарем – день пам’яті священномученика Дмитра Солунського, послідовника апостола Павла, і його слуги Луппа. Також в історію Дмитро увійшов як чудотворець, здатний зцілювати від важких недуг.
Дмитро Солунський жив у III-IV століттях і був сином римського проконсула у Фессалоніках. Його батьки були християнами, але сповідували віру таємно, у християнських традиціях вони виховали і сина. Також батько готував Дмитра для римської служби – він мав навички в адміністративних справах, хоробрість воїна і досвід воєначальника.
Після смерті батька Дмитро зайняв його місце. У його завдання входили оборона міста Фессалоніки від варварів і винищення християнства. Але, отримавши посаду, Димитрій став відкрито сповідувати віру в Христа, а також проповідувати серед городян. Про це дізнався імператор Максиміан і, повертаючись із війни, зупинився у Фессалоніках.
Дмитро відчував недобре і напередодні роздав усе своє майно бідним, а сам став молитися. Чоловіка повели на суд до імператора, коли Дмитро відкрито заявив про свою віру, то його кинули в темницю. Через кілька днів імператор влаштував у місті криваві бої: виставив свого улюбленого бійця Лія проти Нестора, якого благословив Дмитро. Нестор переміг – цього імператор не зміг пробачити і велів стратити спочатку Нестора, а потім Дмитра.
Християни поховали святого. Його слуга Лупп забрав собі закривавлену ризу святого і перстень – за їхньою допомогою і молитвою Лупп почав зцілювати хворих, хоча сам не був охрещений. Пізніше він також був страчений. Над могилою святого Дмитра звели церкву, його мощі наприкінці XII століття вивезли з міста, але у XX столітті повернули. Мощі святого Дмитра шанують як мироточиві, що зцілюють від хвороб.
Церковне свято 26 жовтня за старим стилем – день Іверської ікони Божої Матері.
Іменини відзначають Микита, Альфред, Веніамін, Злата, Трохим.
Святий Дмитро Солунський вважається покровителем військових. Йому моляться про здоров’я військових і про допомогу для них на полі брані, про мужність і терпіння, а також про зцілення хвороб, особливо хвороб очей.
За старих часів цього дня йшли до храму, щоб пом’янути покійних родичів, поставити свічку і помолитися, подавали милостиню, відвідували могилки і приводили їх до ладу. За давньою традицією також заведено проводити поминальні обіди.
Наші предки в народне свято 26 жовтня поминали покійних близьких і друзів протягом усього тижня, на який випало свято. Особливим днем вважалася найближча до свята субота, коли всі йшли на цвинтар. Цього року Дмитрівська батьківська субота випадала на 21 жовтня.
У свято 26 жовтня українці не працювали, а ходили на могили близьких, прибирали і ставили свіжі квіти. Також до цієї дати проводили генеральне прибирання в будинку. Вважалося, що в цей день в будинку повинен бути порядок. Жінки прали постільну білизну, вибивали килими і мили вікна, а чоловіки чистили піч і прибирали в погребі.
У це народне свято часто готували поминальні страви – кутю, капусняк, пампушки, кисіль. Також в родині могли готувати страви, які любив за життя померлий.
День вважається вдалим для лікування будь-яких хвороб, а також для освячення нового житла після переїзду.
Після Дмитрового дня і до Різдва в давні часи заборонялося грати весілля і вінчатися. 26 жовтня, за давніми прикметами, не можна займатися важкою фізичною працею і роботою по дому, вишивати, колоти дрова, займатися будівництвом і ремонтом – всі ці справи пройдуть невдало і принесуть проблеми зі здоров’ям. Також наші предки в цей день намагалися не займатися справами, пов’язаними з водою – миттям підлоги і посуду, пранням, вологим прибиранням. Не можна 26 жовтня лаятися, сперечатися з близькими, згадувати старі образи, інакше відносини назавжди будуть зіпсовані. Заборонено в цей день погано говорити про померлих близьких. Також за народними прикметами, цього дня не слід брати в руки гострі предмети – великий ризик поранитися.
Півень ввечері несподівано почав кукурікати – до зміни погоди. Півні рано вранці заспівали – до потепління. Хмари з півдня швидко по небу біжать – до негоди. Сонце сходить з-за хмар – до зміни погоди. Хмари червоного кольору – до дощу. Якщо вони з півдня йдуть – до поривчастого вітру.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
