Підтримка ВПО, зв’язок у блекаути та вирубування чагарників: про що говорили на засіданні регіонального Конгресу влад на Полтавщині
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
12 листопада на Полтавщині відбулося засідання регіонального Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. У ньому взяли участь керівник Офісу Конгресу Лілія Пашинна та її заступниця Олександра Коваленко, начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич, голова облради Олександр Біленький, народні депутати, представники уряду, ОВА, районів і територіальних громад області. Основна мета зустрічі – забезпечити прямий діалог між центральною владою та місцевим самоврядуванням, озвучити нагальні виклики на місцях і напрацювати конкретні механізми їх розв’язання.
Як зазначила Лілія Пашинна, завдання Офісу Конгресу – не просто протокольно зафіксувати проблеми громад, а знайти практичні рішення.
«Наше завдання значно ширше: разом із вами визначити найбільш гострі виклики, знайти практичні шляхи їх вирішення, узгодити необхідні кроки та сформувати спільні рішення, які матимуть продовження після завершення сьогоднішнього засідання… Офіс Конгресу системно розвиває інструменти підтримки територіальних громад. Ідеться не про окремі заходи чи разові консультації, а про послідовну роботу, яка охоплює навчання, експертний супровід, залучення академічного середовища, партнерство та пошук ресурсів для розвитку громад. Ми розпочали з практичних освітніх програм, які допомагають представникам громад отримувати необхідні знання у межах євроінтеграції. Провели навчання з просторового планування, підготовки публічних інвестиційних проєктів, енергетичної стійкості та інших актуальних напрямів, які охопили всі регіони України. Наступним важливим кроком стало створення інкубатора платформи, яка об’єднує громади, університети, експертів та органи державної влади навколо конкретних завдань місцевого розвитку. На сьогодні до цієї роботи долучилися 19 українських університетів, зокрема від Полтавщини в цьому проєкті бере участь аграрний університет. Ми формуємо нову модель співпраці, за якою академічна експертиза, науковий потенціал і практичні знання працюватимуть безпосередньо на користь ТГ. Для нас принципово важливо, щоб університети не просто проводили дослідження, а допомагали громадам формувати рішення, готувати якісні проєкти та визначати перспективи розвитку своїх територій», – наголосила очільниця Офісу Конгресу.
Водночас вона зауважила, що нині можливостей лише національного ресурсу недостатньо. Громадам потрібні додаткові фінансові, методологічні та експертні можливості. Тож на сьогодні вживаються заходи, щоб об’єднати державні інституції, українську академічну спільноту та міжнародних партнерів навколо практичної підтримки громад, залучення міжнародної підтримки, донорських ресурсів та партнерських програм, щоб можна було перейти від розрізнених можливостей до системної моделі, за якою громада зможе отримати не лише рекомендації, а й фаховий супровід від визначення проблеми до підготовки проєкту, до пошуку фінансування та його реалізації. І регіональне засідання конгресу – одна з важливих частин цієї роботи.
У зв’язку із запровадженням нових підходів Олександр Біленький звернув увагу представників центральної влади на важливість стабільності бюджетних правил.
«Головне прохання – щоб 29-го чи 30-го числа не змінювали правила гри на наступний фінансовий рік, щоб не було такого, що бюджети прийняті, а нам говорять, що потрібно приймати чи забезпечувати якісь видатки, про які ще вчора ніхто не знав. Тому, якщо буде все по-чесному і правила гри не змінюватимуться, то все буде добре, і громади виконають свою функцію та повноваження», – наголосив очільник облради.
Під час заходу учасники зосередилися на кількох важливих для Полтавщини напрямах:
– готовність громад приймати людей, евакуйованих із прифронтових територій,
– створення належних умов для внутрішньо переміщених осіб,
– автономна робота закладів освіти,
– практичні аспекти реалізації експериментального проєкту щодо видалення дерев і чагарників за межами населених пунктів.
Підтримка ВПО та облаштування транзитного центру
Перше питання стосувалося прийому евакуйованих жителів прифронтових регіонів і створення місць для проживання внутрішньо переміщених осіб. За словами начальниці Управління у справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та ВПО Полтавської ОВА Ольги Саєнко, в області офіційно зареєстровано близько 192 тисяч переселенців (найбільше – у Полтавській та Кременчуцькій громадах).
Для розвантаження східних областей за дорученням начальника ОВА Віталія Дяківнича у регіоні створюють транзитний центр. Також в області діють 65 місць тимчасового проживання, завершується облаштування модульного містечка на 50 автономних будинків, у межах урядових програм триває реконструкція житла в Кременчуцькій, Петрівсько-Роменській, Зіньківській, Котелевській і Великобудищанській громадах. Віталій Дяківнич закликав громади активніше залучати вільне комунальне майно під житло для переселенців, держава бере на себе 90% фінансування таких проєктів.
Автономність шкіл та гаряче харчування
Директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА Мирослав Костенко доповів про готовність освітньої мережі до роботи в умовах знеструмлень. Із 481 школи області, що працює в очному та змішаному форматах, генераторами забезпечені 98,7% закладів. Більшість із них здатні працювати повністю автономно. Цього року 18 громад скористалися державною субвенцією на енергетичну стійкість та реалізували проєкти в школах, встановивши генератори, інверторні й сонячні станції.
Що ж до харчування, то за кошти держбюджету безоплатними гарячими обідами в області охоплено майже 114 тисяч учнів 1-11 класів. У 37 закладах модернізували харчоблоки, а 34 школи отримали погодження на організацію харчування безпосередньо в укриттях. На наступний рік у проєкті держбюджету закладений 1 млрд грн на продовження субвенції для модернізації харчоблоків (із посиленим акцентом на їхній енергонезалежності), зазначили в Міністерстві освіти та науки.
Мобільний зв’язок під час блекаутів
Заступник начальника Полтавської ОВА Євгеній Скиба поінформував присутніх про забезпечення роботи мобільних мереж під час тривалих відключень світла. Із понад 2500 базових станцій в області п’ята частина визначена для резервного живлення силами 58 територіальних громад. Якщо на початку 2026 року ТГ мали договори лише щодо 29 базових станцій, то нині угодами охоплено майже 95%, а 381 станцію вже забезпечено генераторами.
В області впроваджено спеціальну CRM-систему для координації заявок від операторів.
Як зазначив Віталій Дяківнич, під час нещодавніх 15-годинних відключень електроенергії Полтавщина залишалася в «зеленій зоні» на мапі Мінцифри, адже без зв’язку було менш як 5% базових станцій.
На сьогодні триває робота над отриманням додаткових генераторів від Vodafone та вирішенням питання встановлення антивандального захисту для обладнання.
Видалення дерев і чагарників за межами населених пунктів
Директор Департаменту з сервісів державного підприємства «Ліси України» Максим Железняк роз’яснив громадам механізм дії урядової постанови щодо експериментального проєкту з видалення зелених насаджень поза межами населених пунктів. Документ дозволяє землевласникам, зокрема громадам, законно розчищати зарослі сільськогосподарські угіддя, які не входять до лісового фонду, залучаючи до комісійного обстеження фахівців Держекоінспекції та Держлісагентства. Право власності на заготовлену деревину залишається за громадою, що дозволяє використовувати її для забезпечення дровами соціальної сфери та вразливих категорій населення. Представники ТГ також озвучили пропозиції щодо врегулювання розчищення самосівів у смугах відведення автодоріг і деталізації порядку передачі деревини орендарями – їх узагальнять і передадуть на розгляд уряду.
Підготовка до загальнонаціонального засідання Конгресу
На завершення учасники затвердили склад делегації від Полтавської області на загальнонаціональне засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, а також погодили основні питання від громад регіону: про цільову дотацію з держбюджету для своєчасної виплати зарплат і застосування підвищувального коефіцієнта 2,5 для працівників соціальних і реабілітаційних закладів, законодавче врегулювання зміни цільового призначення сільськогосподарських земель для створення індустріальних парків та ін.
«Для нас важливо, щоб Конгрес був не формальним майданчиком для обговорень, а дієвим механізмом вирішення проблем громад. Усі напрацьовані пропозиції та результати засідання узагальнимо й передамо до Офісу Президента України», – підсумував начальник Полтавської ОВА.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
