6 квітня – день Захарія Посника Києво-Печерського: народні прикмети
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
6 квітня за релігійним календарем віряни вшановують пам’ять: преподобного Захарі (ченця), преподобного Захарія, посника Печерського, святителя Артемія (Артемона) Солунського, преподобного Якова, єпископа Катанського.
Святитель Артемій народився в І столітті, в Селевкії Пісідійській (зараз це Туреччина), тому отримав прізвисько Селевкійський. Однак через особливості написання з часом його ім’я стало звучати як «Селевський» і «Солунський». Святитель вів праведне життя, був благочестивою і доброчесною людиною. Апостол Петро зробив його першим єпископом міста. Артемій був мудрим наставником і прославився як заступник всіх бідних і гнаних. Помер святитель у глибокій старості.
Преподобний Захарій Постник жив у XII-XIV століттях і був ченцем у Києво-Печерській лаврі, в Дальніх печерах. Ім’я Посник отримав тому, що дотримувався дуже строгого посту. Іноді він їв лише після заходу сонця і саму тільки траву. Преподобний прославився тим, що молитвою міг вигнати біса і зцілити душу. Своїм постом і праведним життям він удостоївся бачити ангелів. Святі мощі Захарія спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Іменини відзначають Артем, Петро, Мартин, Яків, Стефан та Захар.
У народному календарі дата отримала такі назви: Артемій, Артемон – дери полоз, Захарії і Якови, Захарій-постник, Захарія, Переддень Благовіщення, Похвала.
З 6 квітня починає зацвітати яблуня, а на вербі з’являються перші “котики”. У давні часи до дня Артемія танув весь сніг, і санний шлях ставав не проїзним. Сани в цей день ховали на горище до наступної зими.
Наші предки присвячували дату 6 квітні прибиранню в будинку. Цього дня мили вікна та дзеркала, прали скатертини та постільну білизну, вибивали килими та матраци. Вимиті лавки жінки натирали ялівцем, який вважався потужним оберегом від злих сил.
6 квітня розпалювали вогонь у печі або на вулиці. Вірили, що полум’я від багаття допоможе прискорити настання весни і теплої погоди. Такий вогонь можна було гасити піском або почекати, поки він сам згасне, але не можна було заливати водою.
Також з 6 квітня починають висаджувати ранні овочі та зелень на городі. Наші предки для підвищення врожайності і поліпшення імунітету овочів виносили насіння на ніч на вулицю. Вважалося, що так насіння отримає хороше загартування і не будуть боятися морозів.
Не можна лаятись та вживати нецензурну лексику. Не варто прати, прибирати, займатися рукоділлям. Не можна ображати людей і тварин. Не слід виходити з дому без потреби. Не рекомендується вживати жирну та шкідливу їжу. Не варто піддаватись шкідливим звичкам та негативним думкам. Не можна відмовляти у допомозі, якщо вона справді потрібна.
Якщо ніч тепла, то весна буде дружна. Якщо до цього дня повністю зійде сніг, то до наступної зими снігу вже не буде. Якщо сніг на землі ще лежить, то пролежить ще довго. Якщо вранці роса, то коням не потрібно вівса, тому що добре вродить просо. Дощ на Захарія – худобі легкий рік. Пішов сніг (крупа) – до врожаю гречки. Якщо на Артемія мороз, буде просо та овес.
Сон з 5 на 6 квітня не виповниться.
Цей день в історії:
1917 – Почав працювати Всеукраїнський Національний конгрес;
1836 — Микола Скліфосовський, відомий український і російський хірург;
1941 — Степан Кривенький, український поет, саме він написав пісню “Волинь моя”.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
