У Полтавському музеї космонавтики відбулися урочистості до Дня пам`яті Леоніда Каденюка
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
28 лютого у Полтавському музеї авіації і космонавтики відбувся урочистий захід до дня народження та дня пам’яті першого космонавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951-2018).
Учасники змогли долучитися до презентації експрес-виставки «Каденюк і Полтавщина» у якій представлені деякі документи, публікації, фото з відвідин Леонідом Каденююком Полтави та книга з автографом першого українського космонавта, подарована ним музею.
Також гостям події були продемонстровані документальні відео – фільм про космонавта та кадри з передачі ОДТРК «Лтава» 2007 року, де розповідається про візит Леоніда Каденюка до Радивонівки.
До просвітницького зібрання науковців музею космонавтики долучилися представники інших музейних установ, навчальних закладів і бібліотек Полтави.
У 2020 році Володимир Зеленський ініціював пришвидшення створення пам’ятника першому українському космонавту, який пішов із життя в січні 2018 року. Оскільки на проведення робіт за державний кошт через бюрократичні процедури могли піти роки, було відкрито благодійний фонд, до якого могли долучитися всі охочі. Ескіз монумента обрала родина космонавта.
«Леонід Каденюк багато зробив для України, і Україна повинна хоч щось зробити для нього. Я вважаю, що ми дуже вчасно все зробили, адже 28 січня Леоніду Каденюку виповнилося б 70 років, і людям буде куди прийти та вшанувати його пам’ять», — підкреслив Президент.
Довідково.
Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в родині вчителів. Мрія про космос в Леоніда Каденюка зародилася в 10 років, коли весь світ облетіла звістка про політ Юрія Гагаріна. І він зробив усе, щоб ця мрія стала реальністю: закінчивши середню школу зі срібною медаллю, вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, здобув диплом льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів».
У 1976 році був оголошений набір до Загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран», і Леонід вирішив спробувати свої сили. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань із 9000 претендентів було відібрано дев’ятьох. Каденюк – у їхньому числі. Через що усім довелося пройти на шляху до мети, згадувала пізніше на вечорі його пам’яті, який відбувся у березні 2018 року в КМДА, дружина космонавта Віра Каденюк: «Над ними проводили різні експерименти. Ось один: людину клали на стіл, пропускали через неї струм, доки серце не зупинялося. А тоді проводили реанімаційні заходи, щоб побачити, як швидко можна «запустити» серце і чи можна це зробити взагалі. Як їм потім пояснювали, це робилося для того, щоб зрозуміти, що буде, якщо в космосі раптом космонавта вдарить струмом, як швидко людина прийде до тями. Отакі були тести. І це лише один, а їх були сотні».
Згодом Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача. Це теж було пов’язане з ризиком для життя. «Кожного разу, коли їм привозили необкатаний літак, з якого треба було витиснути все – це був ризик. Часто проводили таке випробування, коли літак піднімали на максимальну висоту і там вимикали двигун. І коли літак починав падати, на мінімальній висоті треба було запустити двигун знову і вирівняти літак. Але це не завжди вдавалося. А ще був експеримент, коли льотчика садили в кабіну і її оббризкували радіоактивною речовиною, щоб подивитися, як поведе себе льотчик чи машина. І дуже часто після таких випробувань льотчика просто витягували з кабіни, бо він не розумів, де він і що відбувається. І Льоня через це також пройшов. Із 50 льотчиків-випробовувачів загону, у якому служив Леонід, в живих лишилося семеро. І ми, жінки, у військовому містечку, де жили, понад усе боялися моменту, коли починали вити сирени. Бо це означало, що знову хтось розбився, і кожна молила Бога, щоб це був не її чоловік»,- розповідала пані Віра.
Здобув другу вищу освіту, закінчивши в 1989 році Московський авіаційний інститут за спеціальністю «інженер-механік». Досконало знав різні типи космічних кораблів та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого — винищувачах. Загалом провів у небі більше 2 400 годин.
Після розпаду Радянського Союзу постало питання, як бути далі, але він, не роздумуючи, вибрав Україну. У 1995 році увійшов до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Коли з’явилася програма україно-американського космічного співробітництва і шанс на політ українця на борту американського космічного корабля, написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. І знову він став найкращим серед претендентів – це визнала як українська комісія, так і американська.
І з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин. Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще він узяв з собою в політ томик «Кобзаря».
Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики, у 2002 році був обраний народним депутатом України.
Помер 31 січня 2018 від раптової зупинки серця під час традиційної ранкової пробіжки. Похований на Байковому кладовищі.
Маловідомі факти про Леоніда Каденюка:
1. Дублером Леоніда Каденюка при підготовці до старту «Колумбії» був Ярослав Пустовий – син начальника головного управління Міністерства оборони України з питань науки, розробки, випробувань і закупівель озброєння і військової техніки.
2. Після польоту в космос Леонід Каденюк почав активно перейматися екологічними питаннями, очолював ГО «Рада з екологічної безпеки». Він виступав за прийняття Екологічної конституції Землі, ініціював збір підписів відомих астронавтів з усього світу під зверненням до ООН на підтримку цієї ідеї.
3. У 2006 році блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук, був автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія — Космос».
4. Незадовго до трагічної смерті у Леоніда Каденюка з’явився шанс вдруге побувати в космосі – він отримав запрошення увійти до складу екіпажу місії на приватній космічній станції в 2021 році, НАСА розглядала його кандидатуру на командира Шатла.
5. У житті був надзвичайно скромною людиною, завжди ходив пішки, без охорони, їздив метро чи громадським транспортом. Любив собак, опікувався безпритульними тваринами.
6. Мав брата-двійнюка Сергія, який помер у 2015 році за аналогічних обставин – під час ранкової пробіжки від ішемічної хвороби серця.
Фото – Ігор Лотиш, Сергій Олейніченко; відкриті джерела
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
