Підірвана АЗС з рашистами та “роззброєні” танки: як на Полтавщині зупиняли просування окупантів
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Сергій Кайола та Станіслав Шестопалов – офіцери Великобудищанської територіальної громади Миргородського району, які на початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України разом з місцевими жителями допомагали військовим нищити техніку ворога, що намагалася прорватися до столиці через місцеві дороги Полтавщини.
Про це повідомили у відділі комунікації поліції Полтавщини.
“Всі розуміли, якщо ми пропустимо ворожу техніку, Києву буде несолодко… Ніхто не хотів здаватися, складати рук, всі намагалися якось допомогти, мірою своїх можливостей”, – озвучив настрої місцевого населення капітан поліції Шестопалов напередодні появи військової техніки ворога на околицях сіл Великобудищанської тергромади: Мартинівки, Великого, Морозівщини та Веприка.
Ці населені пункти межують з Охтирським та Лебединським районами Сумщини, які в перші дні війни стали “полем” запеклих бойових дій української армії з російським загарбником. І як зауважив Сергій Кайола, у громаді розуміли, що після Охтирки ворог може прийти до них, щоб з іншого напрямку прокласти шлях до столиці України.
Невизначеність та страх перед неминучим лякали місцеве населення, тому офіцери буквально з перших годин масштабної навали залишалися поруч з ними.
“У кого як не у поліції питати: що буде, як ми будемо захищатися, де ми візьмемо зброю? Ми самі розуміли складність ситуації, але намагалися людей заспокоїти й сказати, що все буде добре, що Збройні Сили поряд, нас ніхто не залишить!”, – зазначив Станіслав Шестопалов.
На підтримку Кайолі та Шестопалову прийшли ще три екіпажі поліції у складі офіцерів сусідніх громад, які долучалися до патрулювання сіл та забезпечення правопорядку, залишаючи напарникам більше часу для співпраці з місцевими жителями.
У межах своєї компетенції два капітани допомагали обирати місця для зведення укріпних споруд, а також налагодили постійну комунікацію з місцевими жителями для збору інформації про маршрути руху окупантів та появу ймовірних ДРГ.
“Ми бачили у людей настрій та готовність оборонятися від російських окупантів. Люди просили нас: дайте нам зброю, ми підемо захищатись, але… у нас на той момент у самих майже не було тієї зброї… На екіпаж – один автомат та 120 набоїв. Тому вирішили зосередитися на зборі важливої інформації”, – наголосив капітан поліції Кайола.
Як зауважив правоохоронець, став у пригоді чат Телеграм-каналу “Чужинець в громаді”, створений офіцерами задовго до повномасштабної війни, серед учасників якого був громадський актив місцевих сіл віком від 20 до 40 років. Завдяки чат-спільноті офіцери та інші її учасники знали, що відбувається не тільки в межах громади, але й в прилеглих до неї населених пунктах Сумщини. І, зокрема дізналися про наближення окупантів…
Танкову колону окупантів офіцери “зустріли” на службовому автомобілі Renault Duster, спостерігаючи з перехрестя доріг за їх маневрами, щоб спрогнозувати подальші кроки. Сергій Кайола підкреслив, що у них була звістка від місцевих про хаотичний рух колон з трьох напрямків: Охтирки, Московського Бобрика і Кам’яного Сумської області.
“Люди повідомляли про різну кількість: від 40 до 120 одиниць (танки, гаубиці, бензовози, Урали з боєприпасами, ракетні системи залпового вогню та інші). Ми просили їх (за можливості), щоб вони знімали на мобільні телефони докази та кидали або в Телеграм-групу, або в особисті повідомлення інших мобільних месенджерів. Щоб ми потім могли цю інформацію відфільтрувати та передати компетентним службам для реагування”, – пояснив алгоритм співпраці з населенням капітан поліції.
Вже в перші ж дні появи окупантів захисникам вдалося перекрити рух через міст з Веприка в напрямку міста Гадяч. А за кілька діб потому у Веприку була зірвана місцева заправна станція одного з підприємств, на якій окупанти планували поповнити запаси палива.
“Усі розуміли, що саме звідси почнеться новий наступ – запаси пального там були досить значні, яких би вистачило на подальший рух техніки. Тому, вирішили знищити цю заправку”, – пояснив мотиви реалізованої операції Станіслав Шестопалов.
“Ми передали відповідні координати та її підпалили. Вибухом було знищено і трьох російських військових. Одного взяли в полон”, – доповнив Сергій Кайола.
Окрім того, завдяки аеророзвідці, проведеній місцевим чоловіком за допомогою власного дрона, оборонцям вдалося демаскувати позицію російських військ, облаштовану у Веприцькому лісі. Здобута геолокація також зарадила знищенню Самохідної артилерійської установки.
Ще три одиниці техніки ворога були спалені у Мартинівці – це сталося з “легкої руки” місцевого чоловіка. Він закидав коктейлями Молотова танки, залишені окупантами на дорозі «без нагляду». Мало того (як розповів Станіслав Шестопалов), перед тим відчайдуха встиг зняти з них озброєння, яке надалі передали Збройним Силам України.
На жаль, не обійшлося без жертв серед цивільного населення. Як зазначив капітан Шестопалов, під час тактичних дій на АЗС окупанти з автоматичної зброї розстріляли місцевого велосипедиста. Односельці намагалися врятувати чоловікові життя, однак отримані вогнепальні поранення виявилися смертельними.
Сергій Кайола відзначив, що активний спротив місцевого населення викликав у загарбників паніку та змусив тікати.
“Незаправлену техніку залишили, на іншій – втекли у напрямку Московського Бобрика Сумського регіону. І вже там, за кілька днів, в лісовому масиві вони зазнали поразки. Намагалися далі втекти, але військові Збройних Сил України їм завадили”, – додав він.
Оборону Великобудищанської громади назвали “Гадяцьким сафарі”.
Фото: поліція
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
