Монумент Слави у Полтаві та «стихійна деколонізація» – пояснення від Володимира В’ятровича
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Знесення, перенесення, перебудова … Такі пропозиції все частіше звучать щодо монумента Слави у центрі Полтави. Його спорудили в 1811-му році на честь сторіччя перемоги Петра І в Полтавській битві.
Не всі підтримують зміни щодо цього моменту. У будь-якому випадку зараз вони практично не здійсненні, адже монумент занесений до Переліку пам’яток культурної спадщини національного значення (Державний реєстр нерухомих пам’яток України, охоронний номер 160010-Н).
Ситуацію для ОКІА «Новини Полтавщини» прокоментував народний депутат України, член комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВР, Голова Українського інституту національної пам’яті у 2014-2019 роках Володимир В’ятрович
1. Чи сприятливе нинішнє законодавство щодо знесення/перенесення таких пам’ятників як монумент Слави, тобто з урахуванням його імперського наративу та статусу пам’ятки національного значення ?
Публічний простір має величезний вплив на формування світогляду людей. Від того, які символи, візуальні образи, наративи нас оточують, напряму залежать наша ідентичність і наше майбутнє. Звільнення публічного простору від російських колоніальних символів і наративів є важливою частиною нашої війни за незалежність, за право бути собою.
Ухвалений 7 років тому закон про декомунізацію передбачає звільнення публічного простору від символіки комуністичного режиму. Але комуністичний режим – лише одна із форм російської імперії. Потрібно від декомунізації перейти до деколонізації України і позбутися всіх символів російського панування.
Поки що відповідного Закону не ухвалено. Тому, якщо об’єкт є пам’яткою національного значення, формально він підлягає охороні і захисту, навіть якщо має виразно імперський, антиукраїнський зміст. І уряду бракує законних підстав для рішення про виключення пам’ятки з реєстру. Безумовно, цю ситуацію треба змінювати. Процедура виключення з реєстру чи перенесення монументів, які є символами російського поневолення України, має бути спрощена.
2. Чи очікуються зміни в законодавстві, які змінять ситуацію ?
Коли і як це буде зроблено, залежить від політичної волі Верховної Ради і перш за все керівної монобільшості.
Тиждень тому парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про заборону географічних назв, пов’язаних з Росією і її імперською політикою. При чому вирішено до другого читання істотно розширити цей проєкт, передбачивши в ньому в тому числі механізми звільнення публічного простору від російських назв і символів.
Понад 20 депутатів з різних фракцій, і я в тому числі, подали узгоджені в рамках робочої групи поправки, що передбачають у тому числі і відповідні процедури демонтажу чи перенесення символів російського панування.
У деяких випадках це буде складне завдання. І центр Полтави – якраз один з таких випадків, адже він у ХІХ столітті будувався саме навколо цих імперських символів, і перш за все пам’ятника російської слави. У кожному конкретному випадку потрібно ухвалювати оптимальне рішення, яке дозволить звільнити наші міста від символів російського панування і водночас зробити це максимально цивілізовано. Одним із таких рішень може буде перенесення того чи іншого пам’ятника до музею просто неба.
Читайте також: Створення музею тоталітаризму вирішується на рівні Полтавської обласної ради, але підтримка депутатів є, – Олександр Біленький
Зауважу, що йдеться, звичайно не про будь-які пам’ятники, створені в період російського панування, а виключно про ті, які присвячені загарбницькій російській політиці або особам, які її здійснювали чи прославляли.
Думаю, ми маємо всі шанси ухвалити в другому читанні якісний закон, і дати в руки місцевим громадам інструменти, що дозволять перевести ту стихійну деколонізацію, що зараз відбувається знизу, у чітке “правове русло”.
Інтерв’ю провів Анатолій Мішин
Фото з особистої сторінки В. В’ятровича у Facebook
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
