Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

“Таємна історія княгині Ольги”: у Полтаві відбувся інтернет-перегляд відеолекції

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) влаштували інтернет-перегляд відеолекції «Таємна історія княгині Ольги» про першу святу жінку України-Русі, фундаторку вітчизняної податкової системи.

Про це повідомили в Північно-східному міжрегіональному відділі УІНП.

«Автори відеолекції – письменники брати Капранови відвідували нашу бібліотеку з презентацією своїх книг, вони є давніми партнерами нашого закладу. Але сьогоднішній захід відбувається у інтернет – форматі з огляду на карантинні обмеження», – зазначили бібліотекарі.

Читайте також: “Княгиня Ольга – перша свята жінка України-Русі”: полтавців запрошують на просвітницький захід

«Наш інтернет-перегляд присвячуємо 1075 річчю з початку правління княгині Ольги (945 рік). Ця пам’ятна дата відзначається цьогоріч на державному рівні згідно з ініціативи Інституту нацпам’яті згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2020 році. Адже правління Ольги було вирішальним поворотом в історії України – Русі. Країна здобула впорядковану владу й почала інтегруватися в політичну систему християнського світу. Її справу підхопив онук Володимир, який і охрестив древню Київську державу Русь», – наголосив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Довідково: княгиня Ольга встановила фіксований обсяг податків до київської казни з кожної землі й започаткувала облаштування великокнязівських господарств і доходних промислів. По всій землі Русі було наведено порядок. Провадила активну зовнішню політику. Відвідала Візантію – одну з найсильніших держав Європи. Тут хрестилася, причому візантійський імператор Константин був настільки нею зачарований, що запропонував руку й серце, проте змушений був задовольнитися лише роллю хрещеного батька Ольги. Прийнявши християнство, княгиня ненасильницькими методами сприяла його поширенню в древній Київській державі – Русі.

Перейти до вмісту