Ро’яснення щодо встановлення випробування при прийомі на роботу
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Щодо встановлення випробування при прийомі на роботу надає роз’яснення головний державний інспектор Богдан Козубенко.
Трудове законодавство України містить пряму норму, яка забороняє використання роботодавцем найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Так, відповідно до ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Існують випадки, коли роботодавцю необхідно перевірити відповідність працівника вимогам, які необхідні для виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Це питання може бути вирішено встановленням випробування при прийомі на роботу.
Однак, застосування випробування при прийомі на роботу має свої особливості, на які слід звернути увагу як роботодавців, так і працівників. По-перше, умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Що стосується обсягу трудових прав працівників, щодо яких встановлено випробування, то в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Законодавством визначено коло працівників, при прийнятті на роботу яких випробування не встановлюється. Відповідно до ч.3 ст. 26 КЗпП України випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Ключовими питаннями при встановленні випробування є його строк та результати. Відповідно до ст. 27 КЗпП України, строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця..
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
