У Полтаві показали виставу “Оскар і Рожева Пані”, яка змусила людей плакати (ФОТО, ВІДЕО)
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Учора у ПД “Листопад” у Полтаві відбулася вистава унікального театрального арт-проекту “Оскар і Рожева Пані” за мотивами відомого роману Еріка-Еммануеля Шмітта.
Арт-проект “Оскар і Рожева Пані”, над яким об’єднали творчі зусилля митці з Івано-Франківська та Києва, – перша спроба сценічного прочитання тексту Шмітта, як поліфонічної історії. Це намагання розкрити різні виміри надзвичайного світу маленького Оскара. Така сценічна історія — це спроба достукатися до найзаскорубліших сердець через емоційну історію, наповнену болем та вірою.
Актриса Ірма Вітовська, режисер Ростислав Держипільський, гурт “Океан Ельзи”, художник Андрій Єрмоленко, балетмейстер Ольга Семьошкіна та актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка доклали зусилля, аби вистава стала не лише творчою подією, а також приводом до вирішення значущої соціальної проблеми – створення в Україні доступної системи паліативної допомоги для тяжко хворих дітей.
Також вперше в історії сценічних інтерпретацій роману, головні ролі у виставі виконували діти – Марко Кирильчук та Влад Балюк. Учні Івано-франківської театральної студії втілили на сцені переживання головного героя, який проживає останні 12 днів свого життя, шукає у Бога відповідей на свої запитання.
“Коли я познайомився з людьми цієї галузі, я був шокований ставленням у нашій державі до проблеми паліативно-хоспісної допомоги. Ставленням, якого просто не існує. Про це невигідно говорити. І було приємно дізнатися, що піонером цієї галузі в Україні є Івано-Франківська область. Після того, як ми відвідали Надвірнянський будинок дитини, що власне спеціалізується на такій діяльності, і зустрілися з дітьми, на яких неможливо дивитися без сліз, в мене як у режисера, народилася концепція проекту “Оскар і Рожева Пані”. Я завжди вірив, я переконаний, що випадкових речей не буває: на втілення задуму ми швидко зібрали дуже хорошу команду До нас охоче долучилися Святослав Вакарчук з гуртом “Океан Ельзи”, знаний український художник Андрій Єрмоленко, відомий хореограф, режисер та педагог Ольга Семьошкіна та багато інших надзвичайно талановитих митців і діячів з Києва та Івано-Фрпанківська. Таке зазвичай відбувається, коли справа робиться з божого благословення”, – розповів журналістам ініціатор, режисер театрального арт-проекту “Оскар і Рожева Пані”, директор — художній керівник Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Івана Франка, народний артист України Ростислав Держипільський.
“Оскар і Рожева Пані” – роман (за визначенням автора). Історія хворого 10-літнього Оскара, який за порадою Рожевої Пані пише листи до Бога, здобула величезну популярність у світі. На думку Шмітта, цей роман у вигляді монологу може функціонувати і як театральна п’єса. 2009-го книга була екранізована: режисером виступив сам Шмітт.
“У 2011 році я долучилася до діяльності “Всеукраїнської інформаційної компанії доступу до знеболення “Stop Біль”. Так почався мій шлях у паліативно-хоспісну допомогу та співпраця з благодійними фондами: “Відродження”, “Мати Тереза”, “Краб”, “Соборність”. У 2012 році мене запросили до “Міжнародної Ліги Миру”. Тема дитячої палвативно-хоспісної допомоги стала для мене пріоритетною. Реєстрація дитячої форми знеболення, повноцінне дитинство, соціальна адаптація, психологічна праця з сім’ями, де є такі діти — це те, що не дає мені спокою, і я переконана, що у нас не буде щастя та майбутнього, як у спільноти, у суспільства, у держави, доки залишатимуться “діти, яких не існує”. Ми усі приходимо у цей світ, і незважаючи на термін перебування в ньому, маємо рівні права на доступ до якісного життя. Ми не можемо подовжити життя, але полегшити страждання, позбавити болю, наситити його любов’ю — зобов’язані”, – наголосила ініціатор проекту, виконавиця головної ролі Ірма Вітовська.
Арт-проект “Оскар і Рожева Пані” передбачає поєднання гастрольної, просвітницької та художньої місії у турі найбільшими українськими містами, із залученням політиків, журналістів, суспільних діячів до обговорення проблем доступності дитячої паліативної допомоги.
«Оскар і Рожева Пані» (Oscar et la dame rose) – це тринадцять щемливих листів безнадійно хворого хлопчика Оскара до Бога. У своїх посланнях приречений малюк благає Всевишнього про милосердя, про радість хоча би в останні дні життя, про гармонію та любов у цілому світі. Посередником поміж Богом та людьми для Оскара стає дивовижна жінка. Колись вона виступала на цирковій арені у ролі боксера, тепер – сестра милосердя. Це і є Рожева Пані. Чуйна та духовна людина. Монологи Оскара, адресовані Богу, та діалоги Оскара з Рожевою Пані складають внутрішній сюжет емоційної та катарсисної книги Еріка-Емануеля Шмітта, яку сам автор визначив як роман. Твір вперше опубліковано 2002 року, і він відразу здобув мільйони шанувальників у світі.
У сценічній практиці світового театру – вперше – саме в українській версії «Оскар» співіснує на межі двох світів: документального та анімаційного. Також – вперше – саме в Україні у майбутній виставі на основі роману Е.-Е.Шмітта задіяні як професіонали сцени, так і дебютанти – діти. Саме їм, маленьким акторам, доведеться прожити найскладніші миттєвості випробувань, мрій та надій – в образах Оскара, Пеггі Блю, інших героїв. Очима Оскара український глядач бачить його «юність», перше кохання, подружнє життя, кризу середнього віку, а також його старість і очікування близької смерті. Адже за порадою Рожевої Пані, приречена дитина переживає кожен день, який їй лишився на цьому світі – як десять літ. Оскар, таким чином, «проживає» на сцені -110 ілюзорних років.
За словами Ірми Вітовської, мета благодійного театрального проекту – дати імпульс українському суспільству до реального усвідомлення гірких проблем дітей, які так само як і шміттівський хлопчик, тяжко переживають кожен свій день. Вистава стала приводом не лише для творчої, але й для суспільної дискусії – стосовно паліативної допомоги хворим дітям та створення вже найближчим часом Центру паліативної допомоги, який став би обійстям милосердя для тих, в чиїх оченятах згасає небесне світло.
Згідно офіційних даних, щороку майже 17 тис. українських дітей потребують паліативної допомоги – тобто потребують нашого співчуття та милосердя. Дві третини усіх дітей, які помирають у віці від 0 до 18 років, теж потребують такої допомоги. Більшість діток, які потребують паліативної допомоги, перебувають вдома, під наглядом батьків. Усі вони стикаються з серйозною проблемою – відсутністю виїзних бригад, що надають паліативну допомогу вдома та забезпечують вчасне знеболення. На сьогодні по всіх регіонах України працюють лише 3 такі бригади.
Сьогодні більшість маленьких пацієнтів з гострими захворюваннями найчастіше помирають або вдома без якісної паліативної допомоги та належного знеболення, або в реанімаційних відділеннях – відірвані від родини.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
