Не лікувати гайморит небезпечно
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Гайморит – це запалення верхньощелепних (гайморових) навколо-носових пазух. Це запалення є формою синусита, що найбільш часто зустрічається. Більшість людей знає, що при цій хворобі часто роблять досить неприємний прокол (пункцію), більш точну інформацію мають лише ті, хто її переніс.
Що ж є причинами гаймориту? Це інфікування вірусами (при ГРВІ), бактеріями (стрептококи, стафілококи, хламідії), грибками (аспергилами), а також розростання лімфоїдної тканини – аденоїдів, що є частою причиною гаймориту у дітей. Поліпи є ознакою гаймориту у дорослих.
Гайморит можуть викликати і хронічні захворювання ротової порожнини (фарингіт, тонзиліт або ангіна). Карієс верхніх кутніх зубів є причиною одонтогенного гаймориту. Ще однією з причин є вроджені аномалії пазух, носової порожнини, а також скривлення носової перегородки. Також загальне зниження імунітету.
Як і багато інших захворювань, гайморит буває гострим і хронічним.
Гострий гайморит виникає як наслідок перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, грип) або ж запальних захворювань ротової порожнини. Хронічний гайморит виникає при тривалому ігноруванні симптомів гаймориту. Також при відсутності належного лікування гострий гайморит перетворюється на хронічний. Він характеризується тривалим нежитем, що не піддається лікуванню традиційними методами і засобами, перманентною закладеністю носа та частими головними болями. З’являються також болі в області очниць, які стихають при переході в лежаче положення.
Явні симптоми хронічного гаймориту – припухлість повік і запалення в області слизової оболонки ока (кон’юктивіт). Якщо детальніше, гайморит виникає в результаті закупорки отворів, через які гайморова пазуха з’єднується з носовою порожниною. У результаті порушується аерація й очищення від слизу верхньощелепної пазухи. Це призводить до формування запального процесу, причиною якого можуть бути мікроорганізми, які накопичилися.
Гострий гайморит починається з різкого підвищення температури тіла (38-39°С) і ознобу (рідко температура зберігається нормальною або субфебрільною), загальної інтоксикації, болю в області ураженої гайморової пазухи, кореня носа, вилиць і чола, які можуть віддавати у скроню. При натисканні на ці частини обличчя біль посилюється.
Головні болі можуть бути й розлитими, особливо при двосторонньому гаймориті; порушення носового дихання з «хворої» сторони, дихання ротом при двосторонній поразці, виділення з носа. Залежно від їхнього характеру розрізняють катаральний гайморит (слиз) і гнійний гайморит (виділяється гній, що містить мікроби та лейкоцити).
Ознаки хронічного гаймориту проявляються тільки під час загострення. Це можуть бути головний біль такої ж локалізації, як і при гострій формі, а також за очима. Біль при гаймориті зменшується у положенні лежачи та під час сну. Інтоксикація і підвищена температура також характерні для періоду загострення. У результаті стікання слизу та гною по задній стінці глотки можливим є їхнє влучення в респіраторні шляхи. Це супроводжується нічним кашлем, що не піддається лікуванню відхаркувальними і протикашлевими препаратами. Крім того, при хронічному гаймориті вражається шкіра навколо носових ходів, внаслідок постійного подразнення витіканнями і витиранням. Шкіра стає розпушеною, розм’якшеною та розмоклою, можуть з’являтися тріщини й припухлості.
Чи можливо швидко вилікувати гайморит і як?
Залежно від типу гаймориту лікування включає наступні процедури. Прийом антибактеріальни
Актуальною є й розробка раціональних схем комплексного лікування при запальних захворюваннях лор-органів, що включає не тільки антибактеріальні препарати, але й засоби, які впливають на імунологічний статус і підвищувальні показники природної антиінфекційної резистентності (стійкості).
Лікарем-отоларин
Також призначають засоби, що знижують набряк і звужують судини. Спреї від гаймориту можуть містити антибіотики, кортикостероїди, препарати на основі цикламену. Але варто пам’ятати, що ці ліки можуть пересушувати слизову, що призводить до порушення стінок судин носа і живлення епітелію. Тому після застосування таких спреїв і крапель варто зволожувати слизову за допомогою аерозолів, що містять морську воду.
У домашніх умовах одним із найголовніших методів лікування гаймориту є промивання носа. При цьому використовуються слабкі сольові та содові розчини, а також антисептики (фурацилін, хлоргексидин), відвари трав.
Більш ефективним є промивання носа за допомогою апарата «зозулі». Принцип його дії заснований на переміщенні рідин з порожнини в порожнину за рахунок нагнітання й паралельного видалення за допомогою насоса. Ці процедури дозволяють здійснювати лікування гаймориту без проколу. Інгаляції при гаймориті сприяють відновленню дихання, зняттю набряку й запалення, а також фізіотерапевтичн
При хронічному гаймориті лікування найчастіше виконують за допомогою оперативного втручання. Це стосується анатомічних порушень носової порожнини і навколо носових пазух, поліпів та аденоїдів.
Чи можна боротися з гайморитом народними методами?
Велика увага приділяється лікуванню гаймориту народними засобами. Особливо це є доречним, коли виникає гайморит при вагітності. Однак народні засоби теж варто застосовувати з обережністю. Краще, якщо їх призначить лікар. Самолікування може призвести до цілого ряду ускладнень. І його зволікання може призвести до отиту та до хвороб головного мозку, таких як менінгіт, абсцес, та до деяких захворювань серця і нирок. Також гайморит може викликати орбітальні ускладнення – флегмону орбіти (очниці), а також остеомієліт.
Профілактика гаймориту має бути спрямована на попередження переохолоджуванн
Пам’ятайте! Якщо у вас часто закладає ніс, якщо відчувається біль у лобній частині голови – не відкладайте візиту до лікаря. Лише у такий спосіб ви зможете уникнути багатьох проблем із вашим здоров’ям. Будьте здорові!
Лікар-отоларинго
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
