Багато воїнів-афганців, зокрема й з Полтавщини, захищають Україну від російських загарбників, – Іван Петренко
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
На Полтавщині проживають близько шести тисяч учасників бойових дій на території інших держав.
Один із них – учасник Афганської війни Іван Петренко з дитинства мав мрію стати військовим, тож після школи не було вагань – пішов навчатися до Полтавського вищого командного училища зв’язку. Після два роки проходив навчання у групі радянських військ у Німеччині, потім близько двох років в Афганістані.
“Служба у Німеччині була гарним вишкілом для мене. Там регулярно проводили командно-штабні навчання, бойові стрільби. Коли опинився в Афганістані саме цей досвід мені знадобився. Я був молодим офіцером, здатним взяти відповідальність на себе” – зазначив Іван Петренко.
В Афганістан він прибув 12 травня 1986 року. Службу проходив у 191-ому окремому мотострілковому полку, який дислокувався у провінції Газні. Був призначений на посаду начальника зв’язку батальйону.
“Тиждень – у Кабулі на пересильному пункті. Там побачив військові літаки та гелікоптери, поранених, спілкувався з офіцерами, які проходили службу. Тоді й зрозумів, що війна закінчиться не швидко. Наш батальйон виконував бойові завдання – проводили локальні операції по реалізації розвідданих”, – розповів він.
Також наголосив, що війна в Афганістані багато чому навчила, зокрема, що кожна помилка може коштувати життя.
“Обстріли, поранені, загиблі – це все швидко приводило до тями. Тож відразу зрозумів, що кожна помилка, неточність чи недопрацювання можуть вартувати життя. Потрібно не боятися брати на себе відповідальність. На війні немає дрібниць”, – додав військовий.
Особисто для нього важкими були операції у районі провінції Кандагар.
“Зими там немає. Осінь закінчується 31 грудня, а весна розпочинається 1 січня. Ми були пів року. Це було на межі можливого. Було чимало труднощів, насамперед – відсутність води. Крім того, ми повинні були носити все з собою: боєприпаси, радіостанції, акумулятори до них та інше… Один бій, другий бій, переміщення… Наші позиції та противника були майже поруч. Кандагар мені нагадує нинішній Бахмут – розбиті будинки, на околицях – бої”, – згадував Іван Петренко.
Він переконаний, що Афганська війна – це вже історія, з якої потрібно зробити висновки.
“Зараз про Афганістан не можна говорити “біле-чорне”. Це історія, її не можна переписати, її потрібно вивчати, аналізувати та робити висновки. Росія наразі фактично продовжує ту лінію СРСР. Пропаганда потужно впливає на російське суспільство. Сила нашого народу ще в тому, що ми маємо свободу слова: можемо говорити, критикувати, помилятися, аналізувати”, – наголосив Іван Петренко.
У 2014-ому, коли розпочалися бойові дії на сході України, Іван Петренко був призначений командиром окремого мотопіхотного батальйону, який формувався в Полтаві. Був у Трьохізбенці, Старому Айдарі, Станиці Луганській, на кордоні з Придністров’ям.
“Афганський досвід мені тоді став у нагоді. У 2014-2015 роках особовий склад того батальйону не втратив жодного воїна. Немає дрібниць на війні. Військова наука – надскладна. На полі бою не скажеш “я не довчив”. На відміну від російської армії у нас інші підходи. Для нас головна цінність – життя воїна”, – зазначив Іван Петренко.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, 25 лютого 2022 року Іван Петренко був мобілізований у бригаду начальником відділення комунікацій. Разом з товаришами — ветеранами Афганської війни налагодили мережу передавання інформації про рух російської техніки.
“Наприкінці лютого – початку березня у Гадяцькій громаді стояла Кантемирівська танкова дивізія. Близько 300 танків стояли у районі Веприк – Бобрик – Мартинівка. Разом з учасниками Афганської війни та місцевими жителями налагодили мережу інформації так, що вже знали, коли з Курської області російська колона перетинає кордон, скільки танків та в якому напрямку рухаються. Потім ці дані передавали нашим військовим”, – розповів Іван Петренко.
У серпні 2022 року демобілізувався за віком. Зараз викладає “Захист України” у Полтавському базовому медичному фаховому коледжі та продовжує допомагати військовим.
“Наразі багато ветеранів-афганців, зокрема й з Полтавщини, захищають Україну від російських загарбників. Також брали участь в АТО/ООС на сході України. Багато з них отримали нагороди. Наразі наймолодшим воїнам-афганцям близько 56-57 років. На території області діють ДФТГ. Тож, якщо прийдуть росіяни на Полтавщину, ми однозначно чинитимемо опір. Думаю, що воїни-афганці будуть одними з ініціаторів громадського опору рашистам. Ми захищатимемо свою країну”, – підсумував Іван Петренко.
Фото з архіву Івана Петренка, “Новини Полтавщини”
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
