«Яке прекрасне рідне слово!»: Держархів Полтавщини підготував добірку матеріалів до Дня мови

27 жовтня в Україні на державному рівні відзначають День української писемності та мови. До цієї дати Державний архів Полтавської області підготував тематичну підбірку документів під назвою «Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи…».

Джерело: Полтавська ОВА

Презентована добірка розповідає про тривалу боротьбу за українське слово та переслідування тих, хто за часів Російської імперії та радянської влади видавав, редагував чи поширював україномовні видання, публічно послуговувався рідною мовою, ратував за українізацію навчальних закладів і розбудову помісної церкви.

Документи свідчать, що на початку XX століття Полтавщина щонайменше тричі опинялася в центрі уваги всієї громадськості: під час відкриття пам’ятника Івану Котляревському в 1903 році, під час збору коштів на пам’ятник Тарасові Шевченку в Києві та при виході перших україномовних часописів Надніпрянської України — «Хлібороб» та «Рідний край».

Архівні першоджерела передають атмосферу офіційної українофобії, у якій діяли представники національних інституцій («Просвіта», «Боян», «Український клуб»), видавці та освітяни. За публічне використання рідної мови та просвітницьку діяльність так звані «мазепинці», «петлюрівці» та українофіли перебували під постійним наглядом та зазнавали утисків від репресивних органів як за царату, так і за радянського режиму.

У фондах органів місцевої виконавчої влади та самоврядування, Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України (ф. 9087), а також в особовому фонді літературознавця і письменника Петра Ротача (ф. 9092) збереглися відомості про діяльність літературних гуртків 1920-х років та розбудову біобібліографічного словника «Літературна Полтавщина».

Окрему увагу в документах приділено ключовим місцям національного й духовного відродження краю: Соборній площі Полтави, майданчикам біля пам’ятників Іванові Котляревському та Тарасові Шевченку, а також живій пам’ятці Кобзареві — Дубу Шевченка. У матеріалах зафіксовано вшанування видатних краян-поборників рідного слова: Івана Котляревського, Панаса Мирного, Івана Стешенка, Володимира Щепотьєва, Василя Симоненка, Олеся Гончара, Леоніда Глібова, Євгена Гребінки, Дмитра Луценка, Олександра Ковіньки, Бориса Олійника, Петра Ротача та інших.

У державному архіві наголошують: плекання рідної мови та пам’ять про її захисників сьогодні є не лише шаною історії, а й потужною зброєю в боротьбі з окупантом.