Віртуальний ЛітМузей: від популяризації колекції до інтерактивного навчання
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Віртуальний ЛітМузей: від популяризації колекції до інтерактивного навчання
Завдяки підтримці Українського культурного фонду мешканці України, зокрема й Полтавщини матимуть змогу долучитися до інноваційних онлайн виставок.
Про це повідомляє Полтавський офіс Північно-Східного відділу УІНП з посиланням на Харківський літературний музей.
Про видатних літераторів доби “Розстріляного відродження”, які народилися на Полтавщині, і творче життя яких нерозривно пов’язане з Харковом. Місцевий літературний музей за підтримки згаданого фонду розпочав роботу над реалістичним 3D простором для створення конкурентоспроможних виставок – “Майстерня Бондаря. Bondarstylе” та “Як ми до такого довчились” – з використанням аудіо, відео, анімації та елементів комп’ютерної гри. Віртуальний додаток стане копією проєкту реконструкції ЛітМузею, створеного архітектурним бюро “Drozdov & Partners”.
Нова будівля музею вже існує в специфічному 3D форматі. Поки тривають роботи з реконструкції, музей планує створювати свої виставкові “блокбастери” онлайн в 3D просторі.
“Зараз більшість музеїв спробували, і досить успішно, “перенести” постійні експозиції оффлайн в віртуальні формати: такі трансформації фактично дублювали те, що можна побачити в музеї наживо. Наш проєкт пропонує подивитися на онлайн-експозицію як на самостійний музейний продукт: чому би не створювати віртуальні виставки-блокбастери, використовуючи можливості цифрових технологій? Ми сподіваємось, що створення “Віртуального ЛітМузею” позиціонує музей в сучасному світі як актуальну інституцію, а не архаїчний додаток до шкільної програми”, – розповіла керівниця проєкту, співробітниця Харківського ЛітМузею Лідія Калашникова.
Команда ЛітМузею вибрала нестандартний підхід для створення онлайн виставок, адже в основі будь-якої “живої” виставки є сувора вимога до зберігання музейних предметів. Це обмежує бачення кураторів щодо демонстрації та використання експонатів. І йдеться не лише про можливість “взяти в руки”, “відкрити”, “погортати”, а також і про інші способи подачі музейних предметів, більшу взаємодію з відвідувачем не лише як зі споглядачем.
Виставка “Як ми до такого довчились” про те, як шкільна програма з української літератури вплинула на нашу культурну пам`ять та наскільки ми “травмовані” викладанням цієї дисципліни.
“Наше уявлення про українську літературу формується в школі. Слідом за шкільною програмою ми поверхово пробігаємо всією історією літератури, завчаючи те, що допоможе скласти ЗНО. А якщо зупинитись, перечитати, дізнатись більше інформації, змінити оптику, обговорити інші інтерпретації, олюднити, зрештою, і запустити зворотній процес – перетворення пам`ятників із підручників на цікавих героїв нашої історії? І подивитись, які механізми використовувалися для вихолощення наших умінь критично читати”, – говорить кураторка онлайн-виставки “Як ми до такого довчились”, співробітниця ЛітМузею Тетяна Пилипчук.
Виставка “Майстерня Бондаря. Bondarstylе” (харківський художник Валер Бондар (1956-2012 рр), – присвячена “гуру і навчителю” Сергія Жадана, митцю, який об’єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х.
“Бондар був людиною власного стилю. В усьому. У поглядах, мисленні, у мистецтві. До нього не застосуєш визначення – “український хтось” чи “харківський хтось”. Типу “український Пауль Клее” чи “харківський Генералич”. Про Бондаря можна сказати, що він більше, ніж художник. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище. Відомо, що у початках міститься код і логіка розвитку. Маючи амбіцію сприяти формуванню в Харкові середовища людей критичного мислення і в ідеалі людей власного стилю, важливо змоделювати семіотичний формат цього поняття. І в цьому живим і актуальним в пам’яті ЛітМузею прикладом є постать Валєра Бондаря”, – зауважує кураторка онлайн-виставки, співробітниця Харківського ЛітМузею Ольга Бондар.
Створення віртуального ЛітМузею – нагальна потреба застосовувати нові форми популяризації музейної колекції. Сучасні онлайн-виставки дозволять нашій інституції значно розширити свою аудиторію, а двомовність контенту включить українську культурну спадщину в широкий контекст. Також, розроблений онлайн-додаток музейні куратори будуть використовувати для моделювання офлайн виставок уже в реконструйованому літературному музеї.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
