«Ми ремонтуємося — і їдемо далі»: історія родини з Козельщини, де картинг став покликанням, а підтримка громади — опорою для великих перемог

У картингу немає поділу на чоловічі й жіночі заїзди — на трасі всі рівні. Та юній пілотесі з Козельщини Марії Кравченко вдалося обійти дорослих чоловіків, виграти чемпіонат України та здобути звання майстра спорту. Цю перемогу дівчина присвятила батькові — тренеру й натхненнику місцевого автоспорту, який загинув на фронті. Як родина Кравченків попри біль втрати продовжує організовувати національні перегони та як у Козельщинській громаді фінансово підтримують юних чемпіонів і талановиту молодь — читайте в матеріалі НП «Медіа».

Для Альони Кравченко картинг відкрився у 1998 році, коли її майбутній чоловік Михайло запросив дівчину попрацювати секретарем на змаганнях, що проходили просто на місцевому аеродромі. Сам Михайло виріс у цьому спорті: ще в середині 1980-х його батько заснував при тодішньому будинку піонерів гурток картингу. Згодом Михайло очолив цю секцію і присвятив їй усе життя.

Коли в родині народилися діти, спочатку — Павло, а згодом — Марія, питання, чим вони займатимуться, навіть не порушувалось. Спершу сім’я спробувала мотокрос, однак після того, як на змаганнях під Кропивницьким на їхніх очах загинув юний спортсмен з Донеччини, родина остаточно обрала спорт із «чотирма колесами». Доньку посадили в карт ще в дитсадку — і вже на перших обласних змаганнях у Полтаві п’ятирічна Марійка піднялася на п’єдестал.

«Машу вже ніхто і не питав — вони виросла на картодромах України поряд із старшим братом, кожні вихідні ми були в русі. Дівчинці просто сказали: йди до тата в гараж, міряй сидіння під себе. Спочатку було важко, траплялися й аварії. Пам’ятаю, як вона вперше перевернулася, лежала догори колесами. Я прибігла до «швидкої», а вона плаче: «Все, більше не поїду». Але підійшов тато, подивився: «Ціла? Ціла. Значить, ремонтуємося та їдемо далі». І вона поїхала, бо йому відмовити не могла — так і доїздила до чемпіонства», — згадує Альона Кравченко.

Із 2015 року подружжя почало організовувати змагання самостійно, а у 2020-му заснувало громадську організацію «Спортивно-технічний клуб «Темп», ставши промоутерами чемпіонату та Кубку України з картингу.

Повномасштабне вторгнення перекреслило плани на сезон-2022. Михайло мобілізувався до лав Збройних Сил України. Єдиним стартом того року для Марії стали Всесвітні автоспортивні ігри у французькому Марселі на легендарному автодромі Поль Рікар, де українська пара ввійшла до вісімки найсильніших у дисципліні картинг-слалом.

На початку 2023 року Михайло вирушив на передову, а в червні загинув у бою. Попри непоправну втрату, родина вирішила не залишати справу його життя. Старший син Павло став для сестри механіком, а згодом — професійним хронометристом, який сьогодні обслуговує національні змагання авто-, мотоспорту та навіть перегони дронів. Альона Кравченко взяла на себе організацію всеукраїнських етапів.

У 2024 році, відновивши проведення чемпіонату України, організатори започаткували спеціальний Кубок «За волю до перемоги» імені Михайла Кравченка.

«Чому саме «За волю до перемоги»? Тому що Міша завжди підтримував таких пілотів — бачив, коли хлопцям чи дівчатам не вистачає коштів або дорогої техніки, але вони все одно стараються і їдуть попри все. Він постійно казав: «Давай влаштовувати простіші, локальні змагання — для наших, для Миргорода, для полтавців», щоб кожен мав шанс проявити себе. Тож тепер на кожному етапі чемпіонату ми колегіально обираємо найстійкішого спортсмена і вручаємо йому цей кубок на згадку про чоловіка», — говорить Альона Кравченко.

Сама ж Марія у 2025-му виборола золото національної першості та виконала норматив Майстра спорту України. Особливість картингу в тому, що тут немає поділу на чоловічі та жіночі заїзди — тоді 17-річна дівчина змагалася на рівних із дорослими чоловіками. Нині Марія здобуває фах журналістки в одному із київських університетів, долучається до організації змагань, а в майбутньому мріє спробувати себе в іншому виді автоспорту.

«Спорт її дуже загартував, бо на швидкості 120 кілометрів за годину ти не маєш часу на роздуми — рішення треба ухвалювати миттєво. Зараз ми з дітьми практично втрьох тягнемо організацію чемпіонату. Буває складно, але покинути це неможливо — надто багато людей і пам’яті за цим стоїть», — ділиться Альона Кравченко.

Традиція картингу в Козельщині живе й надалі. Секція «Темп» працює при місцевому Будинку дитячої та юнацької творчості безоплатно — опанувати кермо тут можуть школярі та навіть дошкільнята від чотирьох років. Після загибелі Михайла Кравченка гурток очолив його друг і колега по автоспорту Руслан Лобач, а селищна рада продовжує оновлювати техніку, екіпірування та фінансувати поїздки юних вихованців на збори й турніри.

За тим же принципом у громаді розвивають й інші напрями: працює секція спортивного орієнтування, на місцевому ставку — туристичний гурток, а місцеві рукоборці виборюють титули чемпіонів Європи та світу.

«Ми в громаді керуємося чітким підходом: спершу має бути ініціативна людина, фанат своєї справи, а вже навколо неї ми вибудовуємо інфраструктуру та фінансову підтримку з місцевого бюджету. Для нас принципово важливо, щоб діти з селища чи навколишніх сіл мали такі ж стартові можливості для розвитку, як і їхні однолітки у великих містах. Коли молодь бачить, що їхню працю, талант і перемоги цінують вдома, це найкраща мотивація рухатися вперед», — зазначає Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.

Підтримка талановитої молоді та їхніх наставників у Козельщинській громаді закріплена на рівні цільових програм. Наприкінці червня 2026 року депутати селищної ради затвердили оновлені положення про преміювання учнів, спортсменів, тренерів, педагогів і діячів культури.

Зокрема, за присвоєння звання «Майстер спорту України» місцевий бюджет виплачує спортсмену грошову премію у розмірі 20 тисяч гривень. Аналогічну суму до 20 тисяч гривень передбачили і для тренера, який підготував майстра спорту. За виконання нормативу кандидата у майстри спорту спортсмен отримує 4 тисячі гривень (тренер — до 2 тисяч), а за перший дорослий розряд — 1 тисячу гривень. Окремі виплати передбачені для призерів чемпіонатів України, Європи, світу та Олімпійських ігор — аж до 50 тисяч гривень за найвищі світові нагороди.

Не менш вагомою є фінансова мотивація у сфері освіти та науки. У громаді запровадили семестрові стипендії для відмінників 5–11 класів, які мають оцінки не нижче 10–12 балів: за підсумками першого семестру школярі отримують 4 тисячі гривень, а за результатами другого — 5 тисяч гривень. Переможці всеукраїнських учнівських олімпіад отримують до 16 тисяч гривень за перше місце, до 14 тисяч — за друге та до 12 тисяч — за третє.

У громаді подбали й про тих, хто готує чемпіонів та переможців олімпіад. Педагоги та керівники гуртків можуть отримати одноразову премію до 30 тисяч гривень за підготовку переможців всеукраїнського етапу олімпіад чи конкурсів Малої академії наук або за перемогу в конкурсі «Учитель року», а також до 8 тисяч гривень — за вихованців, які здобули першість на всеукраїнських спортивних чи творчих змаганнях. Окрема система щорічних премій до 10 тисяч гривень діє також для вихованців музичної школи, учасників художньої самодіяльності, бібліотекарів та працівників закладів культури громади.

Сьогодні у Козельщині знову гудуть мотори — за кермо картів сідають юні новачки, для яких великий спорт тільки починається. На картодромах країни висять портрети Михайла Кравченка та інших українських автоспортсменів, які віддали життя за Україну, а на кожному етапі чемпіонату пілоти виборюють кубок його імені. Історія цієї родини та їхньої громади доводить: коли пам’ять про полеглих підкріплена щоденною працею близьких та підтримкою на місцях, навіть після найтяжчих ударів життя не зупиняється — воно ремонтується і впевнено рухається далі до нових перемог.

матеріал підготував/ла: Олександра Клиша

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: