У Полтаві відбувся дводенний жіночий фестиваль «Живиця»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
27-28 лютого з нагоди Дня української жінки у Ветеранському центрі Полтавської громади провели фестиваль, що отримав назву «Живиця». Подія об’єднала жінок різного віку та професій.
«Живиця — це смола, яка витікає із хвойних дерев. Вона загоює їхні рани: там, де зламана гілка, витікає смола й зашпаровує їх… Ми з вами живемо в такі непрості часи, що майже в кожного з нас щодня кровоточить серце — через прильоти, через чиюсь загибель. Навіть тоді, коли ми просто бачимо обміни, вони викликають сльози, навіть якщо особисто в тебе нікого немає в полоні. І цей фестиваль покликаний, як та живиця, загоїти ці душевні рани, дати сил і натхнення жити далі, підтримувати одне одного, а найперше тих, хто нас захищає», — пояснила провідний психолог центру Олена Колос.
Програма фестивалю була досить насиченою. Тут:
– відбувалися панельні дискусії з волонтерками, матерями військовослужбовців, громадськими діячками про досвід, силу, роль жінки у часи війни;
– велися розмови про жіноче здоров’я;
– відбувалося ознайомлення з традиціями українського вбрання та зустрічі весни;
– велися тематичні дискусії про Олену Пчілку та Лесю Українку, а також відбулося знайомство виставою за знаменитим твором останньої «Лісова пісня», поставленим полтавським аматорським театром «Малафея».
«Нам вдалося реалізувати все, окрім одного, — не дуже вийшло залучити велику аудиторію. Співпали івенти, розраховані на отримувачів наших послуг, вони приходили і туди, і туди. Тому людей було менше, ніж ми очікували. Але по спікерах і програмі все вдалося. Ми запросили, може, і не дуже медійних особистостей, просто тих, кого зустрічаємо кожного дня, — хотілося, щоб в Україні було більше проявлених українок, активних, щоб про них більше знали. Було цікаво. По деяких спікерах навіть хотілося більше часу, щоб розкрити тему повніше», — зазначила Олена Колос.
Вона наголосила, що це не останній подібний захід. У центрі планують проводити такі й надалі, розширювати аудиторію та популяризувати діяльність установи.
Більшість учасниць нинішнього фестивалю становили отримувачі послуг Ветеранського центру, але загалом захід був відкритим для всіх охочих.
«Про наш центр знають, але не дуже багато. Хотілося б, щоб більше людей було обізнане і про це місце, і про те, що тут може бути цікаво, корисно, можна отримати послуги психолога, юриста, спеціаліста з супроводу ветеранів, що ми тут, щоб служити людям», — сказала Олена Колос.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
