Інклюзивність в освіті для дітей із ООП на Полтавщині: досягнення, нові можливості та перспективи
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Інклюзивність в освіті для дітей із ООП на Полтавщині: досягнення, нові можливості та перспективи
Попри повномасштабну війну, у Полтавській області забезпечується сталий розвиток інклюзивної освіти – кількість педагогів і здобувачів освіти в інклюзивних класах/групах зростає, а форми індивідуального супроводу (спеціальні класи/групи, педагогічний патронаж у школі та дитячих садках, залучення асистента дитини/учня) стають більш доступними. Про те, що вже змінилося в цій сфері за останні роки, які є нові можливості та перспективи, йшлося сьогодні на брифінгу заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антона Чубенка та завідувачки кафедри педагогічної майстерності та інклюзивної освіти Полтавської академії неперервної освіти імені М. В. Остроградського Ірини Калініченко, що відбувся в офіційному медіацентрі Полтавщини.
“Якщо подивитися на динаміку процесу в цифрах, то ми маємо такі дані. 2022 року в нас було 1067 асистентів учителів у інклюзивних класах, 2023-го – 1348, 2024-го – 1510. 2025 року маємо вже 1573 особи, тобто кількість асистентів педагогів збільшилася майже на 50%. Позитивна динаміка спостерігається й у такій категорії, як асистент дитини. Якщо у рік початку повномасштабної війни їх було 9, 2023-го – 17, торік – 29 осіб, то в поточному році ми вже маємо 30 асистентів дитини, тобто показник збільшився втричі. Підготовку таких фахівців здійснюють ПАНО та Полтавський обласний центр соціальних служб. Робота триває. Освіта за формою педагогічного патронажу… У цій сфері ми теж бачимо зростання: 2022 рік – 376 осіб, 2023-й – 429, 2024-й – 414, 2025 – 571, причому найбільше це зростання саме в поточному році, що може свідчити про підвищення потреби в цій формі навчання у зв’язку з безпековою ситуацією”, – зазначив Антон Чубенко.
Кількість здобувачів освіти в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти на сьогодні, за його словами, зросла на 862 особи, що становить майже 55% порівняно з 2022 роком і свідчить про активне розширення інклюзивного середовища у звичайних школах. У закладах дошкільної освіти виховується 647 дітей із особливими освітніми потребами, що на 87,5% більше, ніж на початку повномасштабної війни. Здобувачів освіти в спеціальних класах шкіл 2022-го було 115, а цього року – 119. Таким чином, паралельно з інклюзією зберігається альтернативне навчання.
Також на брифінгу нагадали, що з 1 вересня 2025 року набирає чинності оновлений Порядок утворення та функціонування спеціальних класів. Він передбачає оновлені вимоги до організації освітнього процесу. І, щоб забезпечити відповідність цим нормам та зберегти якість навчання для дітей із особливими освітніми потребами, нині потрібна підвищена увага до цього питання від керівництва закладів освіти, їх засновників та батьків учнів.
Якщо ж говорити про профтехосвіту, то на сьогодні в Полтавській області функціонує 5 інклюзивних професійно-технічних навчальних заходів, у яких навчається 34 учні з особливими освітніми потребами, отримуючи рівні можливості для здобуття професії та розвитку практичних навичок. І це дуже важливо в умовах війни та кризи, спричиненої нею. Підтримувати розвиток профтехосвіти нині – це давати шанс молоді з особливими освітніми потребами здобути актуальні професії й сприяти відновленню регіону. Тому керівництво ОВА закликає роботодавців Полтавщини підтримувати інклюзивний розвиток кваліфікованих кадрів. Позитивний досвід роботи взаємодії з соціально відповідальним бізнесом у цьому плані вже є.
Також у Полтавській області на сьогодні працює 31 інклюзивно-ресурсний центр. У них перебуває на обліку близько 5000 дітей із особливими освітніми потребами.
“Полтавщина має, чим пишатися: це єдина область в Україні , що під час повномасштабної війни відкрила два нових ІРЦ. Це інклюзивно-ресурсний центр Решетилівської міської ради та ІРЦ Великорублівської сільської ради Полтавського району, – розповів заступник начальника облвійськадміністрації. – Для підвищення доступності інклюзивного навчання в 2025-му році заплановане придбання 25 спеціалізованих шкільних автобусів із двома місцями для дітей із обмеженими можливостями для пересування. На кінець 2024-2025 навчального року в закладах освіти області таких автобусів було, здається, 11. Станом на сьогодні громадам передано ще 3 таких спеціальних автобуси, і ця цифра буде до кінця року зростати”.
Значна частина роботи щодо навчання дітей, які мають особливі освітні потреби, припадає на ПАНО.
“Навчання дітей з особливими освітніми потребами – це не просто цей інклюзивний клас або придбаний спеціальний автобус, це система. І про цю систему говорив Антон Григорович, тобто навчання дітей з особливими освітніми потребами має починатися з дитячого садочку, продовжуватися в закладі загальної середньої освіти, де є доступ до нього, якщо дитина з віддалених територій, а це спеціальні автобуси, і не закінчуватися на школі, як це дуже часто трапляється, продовжуватися в закладах професійно-технічної освіти, вищої освіти, тому що мета інклюзивної освіти – це спеціалізація дитини. І дуже добре, що на Полтавщині є інклюзивно-ресурсні центри, ця мережа збережена й примножена, бо в інших областях є закриття ІРЦ із різних причин, – сказала Ірина Калініченко. – Полтавська академія неперервної освіти на сьогодні визначає для себе такі три основних вектори перед новим навчальним роком. Перший – це, власне, робота з батьками, педагогами, інклюзивно-ресурсними центрами для того, щоб визначити індивідуальну освітню траєкторію кожної дитини з особливими освітніми потребами. На сьогодні мама, у якої є дитина дошкільного віку, має вибір: або вона йде в спеціальний заклад освіти, або в інклюзивну групу, у спеціальну групу, або в новому навчальному році ми маємо можливість педагогічного патронажу. У Полтавській області є ці можливості, кожний варіант можна реалізувати.
Другий напрям діяльності ПАНО – це інноваційні форми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. За словами Ірини Калініченко, Полтавська область у цьому питанні є лідером.
Цього року, наприклад, у регіоні започаткували проєкт із застосування цифрових інструментів альтернативної додаткової комунікації, зокрема, застосунку TippyTalk. Він допомагає дитині, котра має проблеми з мовленням, комунікувати з оточенням. Фахівці інклюзивно-ресурсних центрів Полтавщини пройшли відповідне навчання й використовують цей застосунок у роботі. Більше того, на сьогодні TippyTalk почали також застосовувати при спілкуванні з ветеранами, які через війну втратили можливість розмовляти. Це унікальна можливість для них взаємодіяти з рідними, з тими самими працівниками закладу охорони здоров’я та ін.
Іще один проєкт – це STEM Inclusion. У ньому STEM-обладнання використовується для дітей з особливими освітніми потребами залежно від освітніх труднощів. Результати його впровадження ляжуть в основу методичних рекомендацій для вчителів.
“Завжди кажу, що можна вкладати кошти, можна писати законодавчу базу, але якщо вчитель, фахівець ІРЦ не має розвиненої інклюзивної компетентності, не має бажання, не має знань, то ніяка реформа не буде реалізована. Тому наше основне завдання в академії – це підвищення кваліфікації, у якому маємо такі три основних вектори, як розвиток інклюзивної практики, інклюзивної культури, інклюзивної політики”, – зазначила представниця ПАНО.
Більше інформації – у відео.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
