Народився Ілля Турчиновський 1695 року у містечку Березані на Полтавщині (тепер Київська обл.). Він походив з родини сотника, виховувався в традиціях української козацької родини, де важливе місце займали шанування релігії та освіта. Ілля почав своє навчання в місцевій школі, а пізніше продовжив здобувати знання в Києво-Могилянській Академії, яку не завершив, але набута в Академії освіта мала великий вплив на його подальше життя та діяльність.

У 1710 році Турчиновський вирушив у подорож Україною та Білоруссю. Його життя було сповнене різноманітних занять: він працював писарем, вчителем, співав у церковному хорі, а також був актором, дяком та регентом. Проте у 1718 році оселився в Березані, де прийняв сан священника, що стало важливою віхою в його житті.

Турчиновський – автор автобіографічної повісті «Моє життя і страждання…», у якій він поділився подробицями свого життя. Цей твір є цінним літературним спадком, адже він не лише розповідає про особисті переживання письменника, а й дає уявлення про побут і соціальну ситуацію того часу. Автобіографія стала одним з кращих зразків прозової літератури для свого часу, характерного для творчості мандрівних дяків та студентів, які часто записували свої життєві спостереження й враження. Однак повний текст автобіографії не зберігся, і частина розповіді була втрачена. Відомо лише, що її передруковано у виданні «Киевская старина» у 1885 році та пізніше в «Хрестоматії давньої української літератури» О. Білецького.

Життя Іллі Турчиновського завершилося у похилому віці, однак, незважаючи на його відносно маловідому долю, він залишив значний слід в історії української літератури. Через свою автобіографію та інші твори він увійшов в літературний контекст як важлива постать, що відображала дух часу, його труднощі та надії.

Творчість Турчиновського, в тому числі його автобіографія, залишається важливим джерелом для вивчення української літератури та історії, відкриваючи перед сучасниками багатий культурний і духовний світ минулого.