“Культура має бути на передовій деколонізації” – Антон Чубенко про збереження спадщини в умовах війни

Заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко розповів про декомунізацію в області, захист культурних об’єктів та адаптацію закладів культури до роботи в умовах війни.

На Полтавщині активно триває процес декомунізації та дерусифікації. Які конкретні кроки були здійснені в області щодо демонтажу пам’ятників радянської епохи та перейменування топонімів?

“У 2022-2025 роках наказами Міністерства культури та інформаційної політики України було знято з обліку 109 об’єктів відповідно до законів про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів та заборону пропаганди російської імперської політики. З них 15 — складові комплексу пам’яток «Поля Полтавської битви», 74 могили, 20 — пам’ятних знаків та пам’ятників.

Фізично за 2022-2025 роки демонтовано або перенесено з публічного простору 65 зображень, пам’ятників, пам’ятних знаків та написів. Щодо 134 об’єктів наразі відсутні рішення Міністерства про вилучення з державного реєстру, тому їх демонтаж поки неможливий.

24 лютого 2025 року демонтували «Пам’ятник Петру І» у Полтаві. Зараз він перебуває на зберіганні в Музеї історії Полтавської битви. Також тривають обговорення щодо технічної можливості перенесення з публічного простору «Пам’ятника на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви»”.

Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації також працює над усуненням з публічного простору двох скульптурних композицій, розміщених на головному фасаді пам’ятки архітектури та історії місцевого значення «Будинку південної залізничної станції» за адресою: площа Слави, 1 у м. Полтава. Український інститут національної пам’яті України у листі від 28.02.2025 № 521/2.2-08-25 надав рекомендації вилучити ці барельєфи, оскільки вони підпадають під обмеження Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Один барельєф присвячений перемозі російського війська в Полтавській області 1709 року, другий — звільненню Полтави від нацистів у 1943 році. Департамент не має принципових заперечень щодо їх демонтажу за умови дотримання вимог чинного законодавства про охорону культурної спадщини. Демонтовані барельєфи планується передати на зберігання до музейної установи.”

На жаль, війна завдала шкоди і культурній спадщині. Скільки об’єктів культурної спадщини на Полтавщині було пошкоджено внаслідок російських обстрілів?

“Протягом повномасштабного вторгнення на території Полтавської області пошкоджень внаслідок російської агресії зазнало 6 об’єктів культурної спадщини. Оскільки ці об’єкти відносяться до військового майна, розголошення детальної інформації заборонено з метою захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави”.

Які заходи вживаються для захисту та збереження культурних цінностей області в умовах воєнного стану?

“Ми впроваджуємо комплексний підхід. По-перше, проводимо систематизацію інформації про культурні цінності з обов’язковим фотографуванням і дублюванням інформації на різних надійних засобах зберігання. Активно працюємо над оцифруванням музейних предметів у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського та Історико-культурному заповіднику «Більськ».

По-друге, підготували плани і забезпечили допоміжними матеріалами, необхідними для екстреної евакуації найцінніших культурних цінностей у разі виникнення загроз. Це було зроблено спільно з ГО «Центр допомоги мистецтву України — Київ».

Також регулярно проводимо навчальні тренування з питань захисту культурних цінностей для працівників закладів культури. Зокрема, у лютому 2025 року був проведений такий навчальний тренінг для 146 представників музейної галузі”.

Як забезпечується функціонування музеїв, театрів та інших культурних установ в умовах війни?

“Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського активно проводить оцифрування музейних предметів — наразі оцифровано майже 3000 об’єктів. Функціонування музеїв забезпечується проведенням курсів підвищення кваліфікації.

Наша музейна спільнота залучена у сім грантових проєктів. Серед них створення «Електронного каталогу 3D-моделей особливо цінних артефактів з території Більського археологічного комплексу», а також проєкт «Poltava Open 4.0. Скарби Полтавщини» зі створення віртуальних маршрутів із залученням музейних установ та туристичних маршрутів області.

Ми також започаткували заходи для адаптації та реабілітації ветеранів, учасників та учасниць ЗСУ, їх родин. Наприклад, у Полтавській обласній філармонії діє мистецька платформа «Незламність» та соціальна програма «Відновлення», а Полтавський академічний симфонічний оркестр реалізує проєкт «Сприяння у психологічній реабілітації бійців ЗСУ засобами музичного мистецтва»”.

Як обласна адміністрація підтримує проєкти, що відображають сучасні реалії війни?

“Ми активно підтримуємо такі ініціативи. Зокрема, на сцені театру ляльок проводяться вистави та стендапи, створені діючими військовими спільно з різними театрами: «Ненароджені для війни» від Третьої штурмової спільно з театром «Чорний квадрат», «Чуваки 2.0» від театру «Ampulka.UA» та БФ «Хеві метал волонтер».

Також ми беремо участь у «Фестивалі перших п’єс. Полтава», де відбулася читка п’єси «Сембіоз» — перший і дуже важливий приклад поширення ідей та практик Театру Ветеранів.

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського діє виставка «Війна впритул». Театр Гоголя ініціював збір історій полтавців про перші дні повномасштабного вторгнення для створення вистави «Галушки. Полтавські історії. Перші дні»”.

Які програми впроваджуються для зміцнення української культурної ідентичності?

“У Полтавській області діють Комплексна Програма розвитку культури і мистецтва на 2021-2025 роки та Обласна програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021-2025 роки. Також з 2025 року прийнята Програма розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя у Полтавській області на 2025-2030 роки”.

Як обласна адміністрація залучає громадськість до процесів декомунізації та дерусифікації?

“Ми активно співпрацюємо з громадськістю. При Департаменті культури і туризму облвійськадміністрації діє Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини, до складу якої входять представники громадських організацій та науковці.

Окрім цього, ми оперативно реагуємо на звернення громадян щодо виявлених ними на територіях громад недотримання вимог законодавства про декомунізацію та деколонізацію. При цьому обов’язково враховуються висновки Українського інституту національної пам’яті та статус об’єктів.

Завдяки сумлінній і небайдужій громадськості проводиться своєрідна інвентаризація об’єктів, що ще перебувають у публічному просторі. Ми прагнемо до відкритого та прозорого процесу декомунізації та дерусифікації, враховуючи думку громадськості”.

Як здійснюється розподіл бюджетних коштів на культурні заходи та які механізми контролю за їх ефективним використанням?

“Розподіл здійснюється відповідно до плану роботи Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА на відповідний рік, згідно з рекомендаціями Офісу Президента та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Контроль здійснюється відповідно до кошторису витрат та наказу на підготовку та проведення відповідного культурно-мистецького заходу”.

Які освітні програми та заходи проводяться для підвищення кваліфікації працівників культурних установ області?

“У 2024 році ми організували та провели 47 всеукраїнських методичних заходів професійного розвитку з міжнародною участю у співпраці з провідними митцями України та світу. Були залучені фахівці з Австралії, Канади, Німеччини, Китаю та Литви.

Також проведено 56 творчих змагань різного рівня, включаючи конкурси, олімпіади, виставки та концерти, в яких взяли участь понад 11 тисяч учнів, викладачів та творчих колективів мистецьких шкіл.

У Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені І.П. Котляревського підвищили кваліфікацію 503 працівники закладів культури і мистецтва, бібліотек, позашкільної мистецької освіти. Фахівці мистецької галузі на постійній основі проходять навчання у Обласному молодіжному центрі, «Дія бізнес», Ukraine Art Aid Centre”.

Чи є програми міжнародної співпраці у сфері культури?

“Так, ми активно розвиваємо міжнародну співпрацю. Заплановано реалізувати міжнародний благодійний проєкт «До Батьківщини», присвячений 34-й річниці Незалежності України за участю заслуженої артистки України Людмили Фесенко (США) та співака Сергія Побединського (США).

Історико-культурний заповідник «Більськ» бере участь у програмі «Академії спадщини для України», що реалізується з 2023 року в Польщі. Представники заповідника також планують участь у Зимовій школі «Культурна спадщина України: дипломатія ЄС та регіональні перспективи» у Німеччині наприкінці березня.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського експонує Жупан Кочубея на виставці у Стокгольмі. З 2023 року між Полтавською ОВА та муніципалітетом Паневежеського району Литовської Республіки налагоджена співпраця в рамках Протоколу про наміри.

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського підписала Протокол про наміри співпраці з Союзом українок Австралії”.

Під час війни культурна сфера Полтавщини не лише зберігає свої надбання, але й активно розвивається, інтегруючи нові формати роботи та підтримуючи українську ідентичність. Обласна влада приділяє значну увагу як збереженню історичної спадщини, так і її переосмисленню в контексті очищення від імперських та радянських впливів.

 

 

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014722″]

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко