Кременчук – серед 12 міст України, яким гарантоване фінансування на ветеранський простір
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Станом на вересень 2026 року громади зареєстрували в цифровій екосистемі DREAM 131 проєкт у підсекторі «Ветерани». Лише міські ради оцінюють свої ветеранські ініціативи в понад 2,6 млрд грн. Проте гарантоване фінансування мають тільки 12 із 76 міських проєктів. Аналітики програми «Прозорі міста» з’ясували, хто ініціює ці проєкти, на що громади планують залучати кошти і що потрібно, аби задуми стали реальними об’єктами.
Адаптація та реінтеграція ветеранів у цивільне життя — одне з важливих завдань українських громад. Реєстрація проєкту в DREAM — перший крок до його реалізації. Щоб ініціатива могла претендувати на бюджетне чи донорське фінансування, вона має бути належно обґрунтована, відповідати стратегічним пріоритетам громади та пройти відбір до Єдиного проєктного портфеля. Тож наявність картки проєкту на порталі ще не означає, що кошти знайдено чи що будівництво стартувало, — це заявлений намір, який ще потрібно реалізувати.
Хто ініціює проєкти та на що планують залучати кошти?
131 проєкт місцевого рівня — це здебільшого ініціативи міських рад, хоча сільські та селищні ради також зареєстрували відповідні проєкти. 64 міськради створили 76 публічних інвестиційних проєктів (ПІПів), ще 55 ПІПів зареєстрували 49 сільських і селищних громад.
Для порівняння: міські територіальні громади зареєстрували в DREAM загалом 10997 публічних інвестиційних проєктів, з яких 381 — у соціальній сфері. Тобто кожен п’ятий проєкт цього сектору стосується розбудови інфраструктури для ветеранів.
Найбільше проєктів зареєстрували у Київській області: дев’ять у восьми міських громадах. Наступними йдуть Дніпропетровська (вісім), Одеська (сім) і Рівненська (шість) області. Загалом ветеранські проєкти є у 20 областях, крім Черкаської, Донецької, Луганської та Херсонської. Серед обласних центрів власні проєкти зареєстрували п’ять міст: Луцьк, Запоріжжя та Рівне — по одному, Львів і Миколаїв — по два.
Аналітики виокремили три основні напрями міських проєктів:
- ветеранські простори — 60 проєктів,
- меморіальна інфраструктура — 11 проєктів: облаштування військових кладовищ і меморіальних комплексів,
- житлова інфраструктура — п’ять проєктів, зокрема ремонт житла для ветеранів і ветеранок.
У Луцьку запланували будівництво нового ветеранського простору, а в Рівному — реконструкцію нежитлового приміщення під «Світлицю Захисника». Львів планує залучити інвестиції для ремонту житла для ветеранів у двох районах міста, а Запоріжжя та Миколаїв — для об’єктів меморіальної інфраструктури: військового кладовища в Запоріжжі та меморіальних комплексів у Миколаєві.
Незалежно від напряму, такі об’єкти мають проєктуватися за принципом Build Back Better — з урахуванням безбар’єрності, енергоефективності, безпеки, доступності послуг та реальних потреб ветеранів і ветеранок. Особливо це стосується реконструкції приміщень, які раніше не були призначені для надання комплексних соціальних чи реабілітаційних послуг.
Проєкти ветеранських просторів передбачають як створення нових, так і модернізацію чи оснащення більш доступною інфраструктурою наявних. Прикладом останнього є проєкт Прилуцької міської ради, де передбачено ремонт вхідної групи КУ «Ветеранський центр» із забезпеченням стандартів доступності.
Тут варто нагадати, що доступність не може зводитися лише до облаштування входу. Для ветеранських просторів важливими є також доступні санітарні приміщення, зрозуміла навігація, безпечне пересування всередині будівлі, доступність інформації та можливість отримувати послуги людям із різними видами порушень.
Скільки коштують ініціативи
Найдорожчі проєкти ініціюють як великі міста, так і середні й малі громади. Найбільш фінансово амбітний проєкт зареєстрував структурний підрозділ Обухівської міської ради на Київщині — будівництво ветеранського простору орієнтовною вартістю 378 млн грн. Коштовним є й проєкт у Кременчуку, і там аналітики програми Dozorro зафіксували можливі переплати.
Загалом 11 проєктів коштують понад 100 млн грн кожен за орієнтовними сумами, і разом це більш ніж 1,7 млрд грн. Водночас кошторис 43 із 76 проєктів не перевищує 10 млн грн. Типовий (медіанний) проєкт коштує близько 7,4 млн грн. Трапляються й очевидні помилки: проєкт у Богуславі на Київщині має орієнтовну вартість дві гривні. Ймовірно, дані в картці заповнили неправильно.
Гарантоване фінансування вказано лише для 12 зі 76 проєктів. Кошти вже надійшли до всіх 12-ти: загалом використано близько 332 млн грн. Основне джерело — державні кошти: 11 з 12 проєктів розраховують на них. Лише один проєкт у Стрию Львівської області поєднує державні кошти з коштами міжнародних партнерів для проведення ремонту ветеранського простору.
Кременчуцький проєкт — серед тих 12, що мають гарантоване фінансування, і отримав найбільшу гарантію: 140,3 млн грн державних коштів. Громада вже одержала 63,8 млн грн і використала 55,7 млн грн.
Навіщо проєкту Єдиний проєктний портфель (ЄПП)
Із 76 міських проєктів 62 внесені до місцевих ЄПП. Включення проєкту до Єдиного проєктного портфеля означає, що громада офіційно визначила його одним зі своїх інвестиційних пріоритетів. Для донорів та інвесторів наявність проєкту в ЄПП також є сигналом, що громада готова брати відповідальність за його реалізацію.
Щоб ці проєкти перетворилися з цифрових карток на реальні ветеранські хаби чи оновлене житло для захисників та захисниць, муніципалітетам варто:
1) якісно заповнювати описи проєктів;
2) формувати реалістичні кошториси;
3) затверджувати ветеранські ПІПи у своїх Єдиних проєктних портфелях, перетворюючи їх на офіційні пріоритети громади;
4) залучати ветеранів і ветеранок до визначення функцій майбутніх просторів, житла та меморіальних об’єктів;
5) наскрізно забезпечувати принципи безбар’єрності, енергоефективності та безпеки під час проєктування й реконструкції.
А для жителів громад, ветеранів, донорів і потенційних інвесторів це має стати основою для контролю за повним життєвим циклом кожної ініціативи — від задуму до фактичного відкриття простору або завершення реконструкції. Адже наявність таких проєктів у цифровій екосистемі створює можливість відстежувати, хто є їхнім ініціатором, скільки коштів потрібно для реалізації, на якому етапі перебуває підготовка та чи визначені джерела фінансування.
Якісне управління такими інвестиціями важливе й у контексті євроінтеграції України. Прозорість, належне обґрунтування проєктів, ефективне використання публічних коштів та фінансовий контроль є складовими реформ публічного управління, які Україна має послідовно впроваджувати на шляху до членства в ЄС.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
