Фахівці Полтавщини впровадили безпечну методику ранньої діагностики хвороб печінки
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Лікарі обласного гастроентерологічного центру КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР» спільно з науковцями кафедри сімейної медицини та терапії Полтавського державного медичного університету (ПДМУ) розробили та впровадили неінвазивний алгоритм раннього виявлення захворювань печінки. Новий підхід дозволяє точно оцінювати ризики без проведення травматичної біопсії.
Джерело: КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»
За даними фахівців, від 25% до 32% дорослого населення світу страждають на метаболічно-асоційовану стеатотичну хворобу печінки (МАСХП), яка тривалий час прогресує безсимптомно. Без своєчасного контролю процес може переходити від накопичення жиру до фіброзу, цирозу та онкологічних ускладнень. Раніше основним методом оцінки стану тканин була біопсія, однак ця процедура є інвазивною та супроводжується ризиками кровотеч, інфекцій і болю.
Замість того, щоб брати шматочок тканини печінки на аналіз, фахівці тепер застосовують:
– високоточні біохімічні індекси крові (FIB-4, NFS, ELF);
– сучасні візуалізаційні методи УЗД і МРТ, такі як транзієнтна еластографія, магнітно-резонансна еластографія, що дозволяють обстежувати стан паренхіми печінки взагалі без контакту з тканиною органу.
«Ця хвороба вражає фактично кожного третього, прогресуючи від безсимптомного накопичення жиру до запалення, фіброзу та цирозу. Прогресування фіброзних змін паренхіми печінки є мультифакторним процесом, який залежить від метаболічних, генетичних, демографічних, гістологічних чинників та способу життя. Аналіз цих чинників дає змогу стратифікувати ризик і персоналізувати моніторинг пацієнта, акцентуючи увагу на ранньому втручанні для уповільнення чи регресу фіброзу», — зазначає заслужена лікарка України, лікарка вищої категорії, кандидат медичних наук, завідувачка обласного гастроентерологічного центру Валентина Петренко.
Впроваджена полтавськими медиками методика базується на безпечних інструментальних і лабораторних дослідженнях. Раннє виявлення патологічних змін дає змогу вчасно призначити терапію або скоригувати спосіб життя пацієнта, що дозволяє сповільнити фіброз або досягти його зворотного розвитку на початкових етапах.
Практична розробка та валідація алгоритму відбулися під керівництвом Валентини Петренко та завідувачки кафедри сімейної медицини та терапії ПДМУ Марини Бабаніної. Авторами наукового дослідження також стали В. М. Ждан, І. В. Іваницький, М. В. Ткаченко, О. А. Кир’ян, Г. В. Волченко, Є. М. Кітура, Т. А. Іваницька та В. Г. Лебідь.
Зараз розроблений алгоритм активно застосовується в лікувально-діагностичній роботі гастроцентру, а також інтегрується в освітній процес для підготовки лікарів-інтернів.
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
