Полтавські школярі взяли участь у PISA-2025: що показують результати дослідження
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Школярів Полтавщини долучилися до третього для України міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Воно оцінює, наскільки 15-річні учні й учениці можуть застосовувати знання та вміння з природничо-наукових дисциплін, математики й читання в реальних життєвих ситуаціях, а також навчатися в цифровому світі, зокрема розв’язувати проблеми з використанням цифрових інструментів. Загалом у тестуванні взяли участь 8962 підлітки з 17 областей країни, де це дозволяла безпекова ситуація.
Джерело: Міністерство освіти та науки
Результати оцінювання 15-річних підлітків показують загальний стан підготовки школярів, які навчалися в умовах пандемії та повномасштабної війни.
«За кожною цифрою PISA – діти, які значну частину свого шкільного життя навчалися спочатку під час пандемії, а потім в умовах повномасштабної війни. Те, що порівняно з 2022 роком результати стабілізувалися, говорить про стійкість наших учнів, учителів і всієї системи освіти. Але для нас PISA важлива передусім як інструмент роботи з даними. Вона чітко показує, де на сьогодні найбільші виклики: базові компетентності, читання, нерівність освітніх можливостей, дослідницькі та цифрові навички. Саме ці дані є основою для рішень, які ми будемо ухвалювати. Ці дані підтверджують необхідність продовження реформи загальної середньої освіти та допоможуть нам рухатися від стійкості системи до відновлення та покращення результатів», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Ключові показники та освітні тенденції
1. Загальний рівень знань
Середній результат учнів становить 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 – з математики та 418 – із читання. Порівняно з 2022 роком показники стали більш стабільними, але до рівня 2018 року результати ще не повернулися.
Головний виклик – базові компетентності. 35% українського учнівства не досягають базового рівня з природничо-наукових дисциплін, 46% – із математики та 45% – із читання. Загалом 56,4% підлітків мають низькі результати хоча б в одній із трьох галузей, а 29,3% – одночасно в усіх трьох.
Найбільш вразлива ланка – читання. Саме з нього Україна має найнижчий середній результат і найбільше відставання від середнього показника країн Організації європейського економічного співробітництва (ОЕСР). У цій галузі також зафіксовано найбільше зниження порівняно з 2018 роком і найбільший гендерний розрив. Особливої уваги потребують результати хлопців: їхня читацька грамотність продовжила знижуватись і між 2022-го та 2025 роками.
У математиці показники теж не радують:
– середній результат України з цієї дисципліни – 431 бал;
– базовий рівень або вище показують лише 54% українських підлітків. Відповідно 46% залишаються нижче базового показника – це найбільша частка серед трьох основних галузей PISA-2025.
У природничо-науковій галузі юні українці краще виконують завдання, у яких потрібно пояснювати явища науково, натомість складнішими для них є ті, що стосуються оцінювання дизайну дослідження й інтерпретації даних. Це вказує на потребу більше працювати з дослідженнями, даними й доказами, вчитися перевіряти інформацію та аргументувати висновки.
2. Розрив між містом і селом
Одним із найважчих викликів залишається нерівність у доступі до якісної освіти. Різниця в балах між учнями з великих міст і сіл – 61 із математики, 65 із природничо-наукових дисциплін і 68 із читання. Це орієнтовно понад три роки навчання.
Але справа не лише в місці проживання. Відмінності пов’язані також із соціально-економічними умовами, доступом до навчальних і цифрових ресурсів та іншими можливостями для навчання. Понад половина українського учнівства здобуває освіту в закладах, у яких, за оцінками керівників, брак ресурсів ускладнює освітній процес: у 61% йдеться про нестачу навчальних матеріалів та обладнання, у 54% – цифрових ресурсів. Крім того, близько третини школярів навчається в закладах, у яких, за словами керівників, не вистачає педагогів.
3. Використання цифрових технологій
Окремою, так званою інноваційною, галуззю PISA-2025 стало «Навчання в цифровому світі». Її завдання оцінювали не просто вміння користуватися цифровими пристроями, а й здатність застосовувати цифрові інструменти, моделі та алгоритми для навчання й розв’язання цілком практичних проблем.
Середній результат українських підлітків показав 478 проти 500 балів у країнах ОЕСР. Відносно сильнішою складовою профілю України виявилося програмування, слабшою – моделювання. Водночас 46% учнівства не досягають рівня 3 – базового для цієї галузі, а результати помітно різняться залежно від статі, соціально-економічних передумов для навчання й місця проживання.
Українські підлітки також активно використовують штучний інтелект у здобутті освіти: 54% щонайменше раз на тиждень користуються чатботами ШІ для отримання допомоги в навчанні (середній показник країн ОЕСР –46%). 78% повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної чатботами ШІ.
«Кожні три роки сотні тисяч 15-річних підлітків у понад 90 країнах проходять оцінювання PISA. Вони не готуються до нього і не отримують за нього оцінок. Але коли результати оприлюднюють, їх читають президенти, обговорюють міністри, а медіа виносять на перші шпальти. Цілі системи освіти отримують визнання — або стають предметом критики. Чому? Тому що PISA — це не просто тестування учнів. Це своєрідний пульс майбутнього країни. І саме це робить результати України такими особливими. Вони не є випадковими. Це результат роботи вчителів, які продовжують навчати, навіть коли уроки переривають повітряні тривоги; керівників шкіл, які відновлюють звичний освітній процес, коли навколо руйнуються будівлі; та родин, які продовжують вірити, що освіта має значення, навіть коли все довкола здається непевним», — Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та компетенцій в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Ознайомитися з Національним звітом можна за посиланням.
Зображення ілюстративне, згенероване за допомогою ШІ
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
