У Новосанжарській громаді провели в останню дорогу полеглого Захисника Максима Бурду

Сьогодні Новосанжарська селищна територіальна громада попрощалася з Максимом Григоровичем Бурдою – воїном, який віддав у Війні за Незалежність України найдорожче – своє життя.

Джерело

Панахида за полеглим відбулася в його рідному селі Малій Перещепині. Тут зібралися рідні, близькі, друзі, побратими, односельці Максима. Після прощання вдома жалобна процесія вирушила до місця останнього спочинку захисника на місцевому кладовищі. Шлях кортежу був устелений квітами. Односельці зустрічали свого загиблого земляка навколішки, з українськими прапорами в руках.

машини траурного кортежу їдуть по дорозі, обабіч якої стоять люди навколішках і лежать квіти айстри на асфальті

Під час жалобного мітингу на кладовищі про життєвий та героїчний шлях Максима Бурди розповіли голова громади Геннадій Супрун, класний керівник героя Алла Андрієнко та бойовий побратим.

Максим Бурда народився 22 травня 1993 року в Малій Перещепині.

У 2000 році пішов до першого класу місцевої школи, у 2011-му вступив до професійно-технічного училища №17, здобув професію електрогазозварника.

Після закінчення навчання у 2013 році розпочав свій трудовий шлях за спеціальністю. Чотири роки працював на заводі ЖБВ, а з 2017-го – в будівельній компанії.

У 2014 році Максим зустрів своє кохання і згодом одружився.

7 лютого 2023 року чоловік став на захист України. Після військової підготовки служив у 407-му окремому стрілецькому батальйоні. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Балаклійському, Запорізькому та Херсонському напрямках, у Києві, на Донеччині, Чернігівщині та в інших гарячих точках. Опанував кілька військових спеціальностей – був піхотинцем, стрільцем, радіотехніком, водієм.

Максим Бурда отримав військове звання молодшого сержанта. За службу, особисту мужність, стійкість і відданість Україні був удостоєний державних нагород.

Серед побратимів воїн мав позивний «Адмін». Його поважали за характер, надійність і готовність завжди прийти на допомогу. Він виїжджав на передову, брав участь в евакуації поранених, забирав людей із небезпечних ділянок, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.

23 серпня 2026 року під час виконання службових обов’язків поблизу населеного пункту Богатирівка Запорізького району Запорізької області життя Максима Бурди трагічно обірвалося.

портрет воїна, ікони, свічки, квіти, хліб

Наприкінці жалобного мітингу головний сержант відділення військово-цивільного співробітництва Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Пов’якало вручив дружині захисника державний прапор України. На честь полеглого пролунав трикратний військовий салют.

Світла пам’ять воїнові!

рідні на подвір'ї плачуть над труною, навколо стоять люди люди парийшли провести воїна в останню дорогу люди кладуть квіти до труни на подвір'ї траурна процесія іде до кладовища жінка плаче над труною на кладовищі військовик поклав руку на труну, прощаючись із полеглим військовослужбовець вручає прапор рідні загиблого захисника портрет загиблого

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: