Від сканування штрих-коду до економії мільйонів: як діє «митний безвіз» на Полтавщині
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Європейська інтеграція України — це не лише тривалі політичні перемовини та адаптація законодавства, а й конкретні цифрові рішення, які вже тепер кардинально змінюють умови для вітчизняного бізнесу, це не лише декларації, а й конкретні технологічні інструменти, які вже змінюють правила гри для українського бізнесу. І одним із найважливіших таких інструментів, одним із найяскравіших прикладів такого технологічного прориву є так званий митний безвіз, який вивів українську логістику на єдиний рівень із європейськими стандартами.
Саме про нього і йшлося під час під час брифінгу завідувачки сектору контролю за переміщенням товарів Полтавської митниці Олени Журбенко, який відбувся в офіційному медіацентрі Полтавщини.
Понад три роки тому Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту та запустила Нову комп’ютеризовану транзитну систему, відому як NCTS. За цей час із теоретичної моделі, практичного експерименту митний безвіз перетворився на щоденний дієвий інструмент для тисяч українських компаній, створивши прямий цифровий міст між Україною та понад 30 країнами ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі й партнерів.
«Для того щоб зрозуміти масштаби змін, достатньо згадати, який вигляд міжнародна торгівля мала раніше. Перетин кордону з вантажем завжди асоціювався з паперовою тяганиною, оформлення однієї митної декларації в Україні, потім оформлення іншої на кордоні ЄС, постійні затримки, черги та воєнний фактор. Кожна година простої фури на кордоні – це прямі збитки для підприємців. Митний безвіз кардинально змінює цей алгоритм. Це єдина IT-система, яка об’єднує митні органи понад 30 країн світу. Це усі члени країни ЄС, також країни ЄАВТ, Великобританія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія та, звісно, Україна. Принцип роботи неймовірно простий. Одна вантажівка, один гарантійний документ і одна транзитна декларація Т1 від пункту відправлення в Україні до пункту призначення в умовній, наприклад, Німеччині чи Іспанії», – пояснила фахівчиня.
Завдяки таакому принципу «один транспортний засіб – одна декларація Т1 – одна гарантія» український бізнес суттєво скорочує час проходження кордону та зменшує витрати. Вантаж оформлюється на внутрішній митниці в Україні, автоматично потрапляє в європейську систему, і на кордоні митники лише сканують штрих-код. Жодних додаткових внутрішніх транзитних документів на території ЄС оформляти не потрібно.
«Це означає, що українська митниця стала частиною єдиного цифрового організму Європи. Ми говоримо з ЄС однією мовою – мовою кодів, мовою алгоритмів та митних стандартів. Які ж саме переваги отримує український бізнес від роботи в цій системі? Основне – це, звичайно, гроші, час та фінансові гарантії», – зазначила Олена Журбенко.
Ключові переваги для підприємств
- Прискорення митних процедур: відсутність паперової тяганини та мінімізація людського фактора.
«Завдяки принципу «один транспортний засіб – одна декларація» логістичні ланцюжки стали значно передбаченішими. Час на проводження кордону скорочується, а отже, бізнес може швидше обертати капітал та виконувати контракти перед європейськими партнерами», – зазначила представниця Полтавської митниці.
- Система митних спрощень на складах: статус «авторизованого вантажовідправника/одержувача» дозволяє відправляти й отримувати товари безпосередньо з власних складів.
«Ця система доступна в межах спільного транзиту. Українські компанії можуть отримати статус авторизованого вантажовідправника чи авторизованого вантажовіддержувача, тобто на практиці підприємство може відправляти або отримувати товари безпосередньо на своєму складі взагалі без необхідності заїжджати на митний термінал. Ви завантажили товар у себе на заводі, наклали пломбу, подали декларацію в електронному вигляді, отримали дозвіл, і машина поїхала просто на кордон. Це колосальна економія на логістиці та послугах митних терміналів.
- Економічна вигода: єдина загальна гарантія діє на всьому маршруті, а для прозорих компаній передбачені пільги (зменшення розміру гарантії до 50–70% або повне звільнення).
«Завдяки єдиній загальній гарантії, у ЄС більше не потрібно купувати окремі фінансові гарантії для кожної країни транзиту. Одна гарантія покриває весь маршрут від України до кінцевої точки в ЄС. Більше того, надійні компанії, які демонструють прозорість, можуть отримати спрощення у вигляді зменшення розміру гарантії на 50-70% та зовсім повне звільнення від гарантії. Це живі гроші, які залишаються в обігу підприємства», – розповіла Олена Журбенко.
І це не просто теоретичні переваги. Статистика говорить сама за себе: за останній рік у системі NCTS оформлено рекордні майже 142 тисячі транзитних декларацій. Це гарний доказ того, що українські компанії масово обирають митний безвіз як свій основний логістичний інструмент. Вагомий внесок у цей результат робить і Полтавщина: від початку року місцевими митниками випущено в спільний транзит 157 експортних вантажів та успішно завершено 466 переміщень.
«Звісно, інтеграція не буває безхматною. Привадження НЦТС вимагає від українського бізнесу та митних органів зміни мислення. Потрібно інвестувати в ІТ-систему, навчити персонал, адаптувати внутрішні процеси під цигурі європейських скандартів. Бізнес сам має навчитися працювати в умовах високої відповідальності, адже будь-яка помилка в декларації Т1 відразу помітна митникам по всій Європі. Крім того, митне безвістце – процес, який постійно еволюціонізує», – наголосила завідувачка сектору контролю за переміщенням товарів Полтавської митниці.
Україна продовжує синхронно з Євросоюзом оновлювати свої цифрові системи, зокрема на NCTS Фази 6. Це підтверджує готовність українського бізнесу та митної системи до повної прозорості, високих стандартів безпеки та повноцінної інтеграції в європейський економічний простір.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
