Рівні умови та детінізація: міністр фінансів Сергій Марченко пояснив деталі реформи оподаткування міжнародних посилок
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Рівні умови для українського бізнесу, детінізація і наближення до європейських правил – це є ключовими цілями реформи оподаткування міжнародних посилок. Нова модель передбачатиме скасування пільги з ПДВ для комерційних товарів у міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро. Про необхідність цих змін, їх вплив та особливості роботи нової системи міністр фінансів України Сергій Марченко розповів в інтерв’ю 24 Каналу.
Джерело: Міністерство фінансів України / 24 Канал
Чому реформа на часі: зростання обсягів імпорту та нерівні умови
Відповідаючи на запитання, чому саме зараз уряд вирішив активно звернути увагу на правила оподаткування міжнародних посилок і який ефект очікується для бюджету, Сергій Марченко пояснив, що реформа покликана вирівняти правила оподаткування для всіх гравців на ринку України – і тих, хто виробляє товар в країні, і тих, хто його імпортує. Поточна податкова пільга створює нерівні умови саме для українського виробника, і це несправедливо.
Водночас за останні роки масштаби міжнародної електронної торгівлі в Україні зросли в рази, а разом із цим – обсяги товарів, які ввозяться без сплати ПДВ для товарів до 150 євро. Згідно з даними від Митниці, у 2025 році міжнародних поштових та експрес-відправлень надійшло на 167,3 мільярда гривень. 92,9 мільярда гривень, або 55,5% вартості таких відправлень, не оподатковувалися через наявну пільгу. Ще у 2023 році цей показник становив близько 40 мільярдів гривень. Тобто лише за два роки обсяг неоподатковуваного імпорту збільшився більш ніж удвічі.
Ця тенденція зберігається і поточного року. За сім місяців 2026-го загальна вартість міжнародних посилок уже становила 136,3 мільярда гривень. З них 56,8 мільярда гривень, або 42%, не оподатковувалися ПДВ через пільгу. Міністр наголосив, що йдеться вже не про невеликий виняток для окремих покупок громадян, а про значний сегмент імпорту.
Економічна політика воєнного часу та платіжний баланс
Коментуючи питання фінансування оборони та пошуку додаткових ресурсів в умовах повномасштабної війни, очільник Мінфіну зазначив, що ситуація з платіжним балансом України складна. Структурний дефіцит платіжного балансу розширюється з кожним роком повномасштабної війни і за плинний рік становить вже 50 мільярдів доларів США. Уряд має вжити заходів, аби сповільнити тенденцію, коли імпорт зростає значно вищими темпами, аніж експорт. У цьому контексті скасування пільги з ПДВ для дешевого імпорту є важливим рішенням для покращення торгового балансу.
Міжнародна фінансова допомога обсягом від 40 до 50 мільярдів доларів США щорічно компенсує цей розрив, але не усуває структурну вразливість економіки. Тому це також питання економічної політики воєнного часу: підтримка власної економіки, створення робочих місць за рахунок розширення виробництва, не створюючи штучних податкових стимулів на користь імпорту. Показовою є й динаміка за 7 місяців 2026 року: темпи зростання імпорту майже у вісім разів перевищують темпи зростання експорту – плюс 33% проти 4%. Окрім того, це рішення спрямоване і на підтримку державного бюджету.
💰 Додаткові надходження для оборони:
Як зазначає Сергій Марченко, ця реформа забезпечить близько 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку. Це додатковий ресурс, який спрямовується виключно на потреби захисту України.
Боротьба зі схемами дроблення та захист національного виробника
Щодо головної мотивації прийняття рішення – збільшення надходжень чи боротьби з тіньовим імпортом – Міністр підкреслив, що існування несправедливої податкової пільги призводить не лише до втрат бюджету, а й стимулює розвиток схем, що підривають чесну конкуренцію. Це рішення вже давно назріло і є відповіддю на запит доброчесного українського бізнесу. Сьогодні за рахунок пільги в Україну постачаються величезні обсяги товарів, які конкурують із продукцією українського бізнесу, але перебувають у зовсім інших податкових умовах, маючи преференцію (часто це преференція для маркетплейсів країн, які не є дружніми до України).
Зараз Україна ставить іноземних виробників у краще становище, аніж власний бізнес. Український підприємець завжди платив 20% ПДВ, тоді як іноземні онлайн-продавці та імпортери – ні. Скасування пільги усуває дискримінаційні умови для національного виробника і вперше за довгі роки створює умови для чесної конкуренції. Десятки об’єднань бізнесу та окремі компанії (це сотні підприємств і десятки тисяч їх працівників) публічно заявляють про необхідність оподаткування дешевого імпорту.
Існування поточного неоподатковуваного порогу стимулює використання міжнародних поштових відправлень для мінімізації податкових платежів шляхом дроблення відправлень на значні партії товарів. Звичайно, це також частина зусиль Уряду України з детінізації, що є основою програм співпраці з ЄС та МВФ. Україна рухається до моделі оподаткування малих поштових відправлень, яка вже використовується в Європейському Союзі.
Вплив на малий і середній бізнес, кінцеві ціни та роботу системи IOSS
Відповідаючи на запитання про вплив на малий і середній бізнес, Мінфін зазначає, що саме український бізнес сьогодні найбільше потребує чесних правил конкуренції. Українські підприємства сплачують ПДВ, створюють робочі місця та інвестують у виробництво у надскладних умовах. Водночас якщо чиясь бізнес-модель була побудована на ввезенні комерційних товарів під виглядом особистих покупок до 150 євро без сплати ПДВ, такі підприємства будуть змушені перебудувати свої процеси.
Щодо побоювань громадян про подорожчання товарів, Сергій Марченко зазначає, що запровадження ПДВ для маркетплейсів не обов’язково призведе до пропорційного збільшення ціни для кінцевого покупця. Остаточна ціна залежатиме від політики конкретного маркетплейса та продавця, знижок, логістики й конкурентного середовища. Продавець може частково компенсувати податок за рахунок своєї маржі, змінити базову ціну або додати знижку. Крім того, реформа має на меті заміщення частини товарів українськими аналогами, які до цього не мали економічної доцільності для виробництва. Збільшення пропозиції українських позицій теж може врівноважити ціну.
⚙️ Зручний механізм IOSS для покупців:
У межах реформи Мінфін запровадить механізм IOSS (Import One-Stop Shop), який успішно працює в ЄС. Для покупця процес оформлення та отримання товару жодним чином не змінюється: людина купує річ на міжнародному маркетплейсі, під час оформлення замовлення одразу бачить його кінцеву вартість із ПДВ і сплачує все одним платежем. Далі електронна платформа самостійно адмініструє податок і перераховує його до бюджету. Громадянам не потрібно самостійно розраховувати ПДВ, подавати додаткові документи чи окремо сплачувати податок – з погляду користувача все залишається незмінним.
Терміни запуску та досвід Європейського Союзу
Важливим застереженням є те, що запуск системи передбачений не раніше 1 січня 2027 року і виключно після підтвердження готовності всіх учасників ринку поштових відправлень та запровадження необхідних ІТ-рішень. Нові правила почнуть діяти лише тоді, коли система буде повністю готова.
Стосовно побоювань, чи не призведе це до зменшення конкуренції з боку Amazon, Temu чи AliExpress та монополізації ринку українськими продавцями, міністр наголошує: про обмеження конкуренції не йдеться, ключові міжнародні маркетплейси продовжать працювати в Україні. Змінюється лише одне – усі продавці працюватимуть за однаковими податковими правилами. Бізнес має конкурувати якістю, сервісом та ефективністю, а не різними режимами оподаткування.
Показовим є досвід ЄС. Після скасування у 2021 році пільги з ПДВ для дешевих імпортних товарів пропозиція не скоротилася. За даними Єврокомісії, у 2024 році до ЄС надійшло близько 4,6 мільярда товарів у відправленнях вартістю до 150 євро, а у 2025 році – вже майже 5,9 мільярда. Встановлення однакових правил сплати ПДВ не закриває людям доступ до міжнародної електронної торгівлі і не зупиняє її розвиток. Ба більше, у ЄС із 2021 року ПДВ сплачується з усіх комерційних товарів незалежно від їхньої вартості, а з 1 липня 2026 року ЄС також скасував митну пільгу для товарів у відправленнях до 150 євро та запровадив тимчасове мито 3 євро на імпортовані товари задля забезпечення рівних умов конкуренції для європейського бізнесу.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
