Медова справа на Полтавщині: заробіток, проблеми з аграріями, допомога ЗСУ

У Полтаві відбулося традиційне свято меду, яке об’єднало пасічників із різних громад області, виробників крафтової продукції та народних майстрів. Захід став не лише можливістю представити власну продукцію, а й нагодою підтримати українських військових.

Про це «НП Медіа» розповіла голова громадської спілки «Полтавський пасічник» та керівниця Гадяцького аграрного училища Наталія Сенчук.

За її словами, попри складні воєнні часи виробники продовжують брати участь у подібних заходах.

«Завдяки нашим захисникам ми маємо можливість представити свою продукцію, реалізувати її та підтримати українських виробників. Це також один зі способів допомогти тим, хто сьогодні боронить Україну», — зазначила Наталія Сенчук.

Під час заходу також збирали кошти на допомогу військовим. Зокрема, частину виручених від продажу прополісної продукції коштів спрямують на закупівлю інгредієнтів для виготовлення засобів, які передають українським захисникам. Крім того, на ярмарку встановили благодійну скриньку для збору коштів на лікування пасічника-військовослужбовця, який отримав тяжкі опіки під час служби.

На святі свою продукцію представили пасічники з різних куточків Полтавщини — зокрема Гадяччини, Диканщини, Полтавського району та інших громад. Відвідувачам пропонували різні сорти меду, стільниковий мед, прополіс, пилок, пергу, медові напої та іншу продукцію.

Окрім меду, на ярмарку представили вироби місцевих майстрів: плетені кошики, вовняні вироби, іграшки ручної роботи та іншу крафтову продукцію.

Яким був медовий сезон 2026 року

Про особливості цьогорічного сезону розповіла членкиня сільськогосподарського кооперативу «Свій до свого» Людмила Сенчук.

За її словами, щороку ситуація з медозбором змінюється, однак говорити про невдалий сезон цього року не варто.

«Кожного року все змінюється. Коли всі кажуть, що такого поганого року, як цього, ще не було, потім з’ясовується, що не все так погано. Меду цього року достатньо, щоб забезпечити наші потреби», — розповіла Людмила Сенчук.

Також вона додає, що пасічники мають низку проблем. Одне з найбільш болючих питань — використання аграріями засобів захисту рослин у період активного льоту бджіл.

«Є питання з аграріями, які для пасічників є болючими, тому що, на жаль, фермери не завжди враховують потреби пасічників і можуть обробляти поля у час активного льоту бджіл», — зазначила вона.

За словами Людмили Сенчук, цього року на святі було менше пасічників, ніж зазвичай. Частина з них нині захищає Україну у лавах Сил оборони, а за їхніми пасіками доглядають родини.

Жіночий кооператив «Свій до свого»

Особливу увагу відвідувачів свята привернув сільськогосподарський кооператив «Свій до свого» — перший на Полтавщині жіночий кооператив, пов’язаний із бджільництвом.

Його створили у 2020 році. Нині до складу кооперативу входять 14 людей: 10 жінок і 4 чоловіки. На святі кооператив представив власну продукцію — крем-мед із натуральними добавками. Серед смаків — малина, лимон, імбир тощо.

За словами Людмили Сенчук, такий продукт може зацікавити навіть тих людей, які не люблять звичайний мед.

«Мед перебивається у кремувальній машині, потім до нього додаються сублімовані фрукти. Наприклад, дітям, які не дуже люблять мед, його гарно давати, адже немає такого яскраво вираженого смаку меду», — пояснила вона.

Окрім продукції кооперативу, учасники представляють і власні вироби. Серед членів об’єднання є не лише пасічники, а й люди, які займаються лавандою, виготовленням виробів із неї та ландшафтним дизайном.

Від родинної справи до професійного бджільництва

Людмила Сенчук розповідає, що бджільництво для неї — родинна справа. Вона виросла у сім’ї пасічників, хоча за освітою є юристкою.

«Якщо ти народився в сім’ї пасічників, то шансів займатися чимось іншим у тебе дуже мало. У мене мама займається пасікою, тато, сестра — пасіка в нас у сім’ї. Це спочатку буває для душі, а потім стає професійним. Люди заводять пасіку, дивляться, як усе відбувається, а потім це переростає у справу, з якої можна заробляти», — розповіла Людмила.

Вона також додає, що часто бджільництво починається із захоплення, але з часом може перерости у професію.

Скільки можна заробити на бджільництві

За словами Людмили Сенчук, заробіток у цій сфері залежить від масштабу пасіки та способу реалізації продукції. Вона зазначає, що професійні пасічники з великою кількістю бджолиних сімей можуть заробляти близько 40 тисяч гривень на місяць, якщо продають мед оптом.

Сам кооператив наразі працює не на повну потужність. Минулого року його дохід становив близько пів мільйона гривень, але значна частина коштів витрачається на техніку, амортизацію та розвиток виробництва.

Що покупці кажуть про мед?

Серед гостей заходу журналісти зустріли ректорку Полтавського педагогічного університету Марину Гриньову. Вона розповіла, що цікавиться медом усе життя та завжди звертає увагу на різноманіття його смаків.

«Люблю мед і люблю різний мед. Особливо люблю мед із горішками, а найбільше — з мигдалем. Для жінки це дуже корисне поєднання, адже в мигдалі містяться вітаміни, необхідні для краси та здоров’я», — зазначила Марина Гриньова.

 

Вона також додала, що поєднання меду та горіхів має не лише приємний смак, а й корисні властивості.

матеріал підготував/ла: Олександра Клиша