Українська реальність крізь об’єктив: у Полтаві презентували фотокнигу Костянтина Бобрищева про війну
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Війна… Що може бути страшнішим за неї? Недарма кажуть, що це одне з найстрашніших породжень людства. Війна руйнує не лише державні кордони, а й людські долі, забирає життя, калічить душі та залишає після себе біль, який не минає роками.
Сьогодні Україна переживає один із найскладніших періодів своєї історії. Поки хтось будує плани на майбутнє, ворог безжально їх обриває. Російські атаки спрямовані не лише на об’єкти критичної інфраструктури, а й на житлові будинки, заклади культури, лікарні та храми. Це вже не просто війна за території – це спроба знищити українську ідентичність, пам’ять і сам дух народу.
І саме цю реальність сьогодні намагаються зафіксувати ті, хто працює з її прямими свідченнями. Одним із таких «документів» є фотокнига полтавського журналіста, фотографа, володаря Гран-Прі 21-го Міжнародного конкурсу LIFE PRESS PHOTO, лауреата Міжнародної премії імені Григорія Сковороди, лауреата крайових премій імені Івана Котляревського, Панаса Мирного, Самійла Величка, Володимира Малика Костянтина Бобрищева «Портрети війни. На межі підсвідомості».
На її сторінках – портрети військових, сцени руйнувань, біль втрат і справжні людські емоції. Усе те, що стало частиною української реальності після початку повномасштабного вторгнення. Ці кадри автор зафіксував у гарячих точках країни від перших днів великої війни, документуючи події та людей, які стали свідками й учасниками історії, що твориться просто зараз.
На презентацію книги в залі Полтавської обласної філармонії зібралося чимало людей: представники культурної та наукової інтелігенції, журналісти. Захід модерував кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Полтавської політехніки Гліб Кудряшов. Презентація чергової книги фотомайстра була радше живим полотном, яке в режимі реального часу вибудовувалося спільно з автором, Костянтином Бобрищевим.
Подія відкрила глядачам не лише книгу, а й фотоматеріали, що фіксують наслідки війни та, за словами присутніх, можуть стати важливими документами для органів міжнародного правосуддя, зокрема у контексті розслідування воєнних злочинів російської федерації.
«Портрети війни…» – вже 18-й фотоальбом Костянтина Бобрищева. На обкладинці нового видання – портрет військового. Символічно, що людина, зображена на фото, була присутня й у залі. Це молодший лейтенант, командир розвідувальної роти Олександр Кондаков.
«Мені пощастило бути військовим на службі Державі вже майже десять років. Я безмежно вдячний автору за те, що він зафіксував мене в такому образі й у такий момент. Хочу розповісти про одну з найбільших втрат, які несе воїн, – це втрата здатності по-справжньому прив’язуватися й дружити, бути близькими людьми. За роки війни ти просто втомлюєшся втрачати побратимів. І якраз ця книга починається зі сцени, де я стою зі схиленою головою в скорботі за свого побратима. Для мене це дуже сильний образ. Я вдячний, що він залишиться назавжди і що я зможу про це розповісти», – зазначив військовий.
Під час презентації звучали різні історії та свідчення людей, яких безпосередньо торкнулася війна. Одним із найемоційніших моментів став виступ жінки, яка втратила двох синів на фронті, – Катерини Григорівни Швець. Вона розповіла про загибель своїх дітей та поділилася особистим болем утрати.
«У Курській області Російської Федерації 5 листопада 2024 року вони пішли в бій, а 15 листопада їх уже не стало. Їх називали “брати”, не за прізвищем, а просто “брати”. Я поховала їх обох. У старшого залишилося троє синів… Мої сини віддали життя за Україну. Я дуже хочу, щоб усі воїни поверталися додому живими», – зі сльозами на очах мовила жінка. «Баладу про синів» Олексія Чухрая та Григорія Левченка на вірші Леоніда Вернигори, присвячену всім матерям, які втратили своїх дітей на війні, виконала солістка Полтавської обласної філармонії Наталія Шинкаренко.
До вітальних слів долучилися священнослужителі (зосібна Архієпископ Харківський та Ізюмський Афанасій), військові (учасник бойових дій, підполковник Едуард Бородай), діячі культури (заслужений діяч мистецтв України Юрій Самойленко, заслужений працівник культури України Валентина Вождаєнко), представники молоді. Серед них – студентка другого курсу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Дар’я Дубовік. У своєму виступі майбутня журналістка наголосила, що кожна світлина у книзі є окремою історією про війну, втрати, дитинство, пам’ять і любов. Також Дар’я згадала про свою родину, яка нині перебуває у Краматорську, та підкреслила значення фотографії як носія пам’яті.
Програму доповнили театралізовані номери та музичні виступи заслуженої артистки України Тетяни Садохіної, актриси театру і кіно Ольги Чернявської, тріо бандуристок «Вишиванка» Полтавської обласної філармонії, вокально-хорової студії «Домінус».
Після завершення презентації гості мали змогу поспілкуватися з автором, придбати книгу, зробити фото та отримати автографи. Журналісти «НП Медіа» також поспілкувалися з Костянтином Бобрищевим і запитали про те, як народилася ідея створення книги.
«Я не можу сказати, що був якийсь один момент. Я просто знав, що не маю права цього не зробити. Я був на понад сотні поховань. Це дуже важко. Це залишається в тобі. Особливо коли приходиш додому, коли навколо тиша – і ти знову це проживаєш. Це біль, який не минає. Це наша реальність», – зазначив автор.
Пояснюючи назву «На межі підсвідомості», фотограф зауважив, що багато знімків народжуються інтуїтивно, у моменті.
«Є такий вислів: “фотографують”. Але, насправді, ти не завжди думаєш про техніку чи ракурс. Іноді ти просто реагуєш на те, що бачиш. Це відбувається на рівні підсвідомості. Ти не встигаєш проаналізувати – ти просто фіксуєш момент», – додав Костянтин Васильович.
Також він наголосив, що щиро радіє виходу в світ видання «Портрети війни», назвавши презентацію в Полтаві «фантастичним святом, яке йому подарували люди».
Михайло МИХАЙЛЮК
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
