Підрив на СВП у Куп’янську та евакуація під дронами — зв’язківець «Малий» розповів, як побратими врятували йому життя
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Боєць 41 окремої механізованої бригади підірвався на саморобному вибуховому пристрої під час прокладання зв’язку в Куп’янську. Тактична медицина і холоднокровність побратимів не дали йому загинути від крововтрати.
Зв’язківці 41 окремої механізованої бригади виконували бойові завдання пліч-о-пліч із піхотинцями в охопленому вогнем Куп’янську — прокладали лінії зв’язку, без яких неможливе керування підрозділами на передовій. Хлопці вже не вперше проходили цим маршрутом. Але вдосвіта сталася біда.
«Я пам’ятаю негучний вибух, спалах у імлі, — розповідає “Малий”. — Далі перед очима дим, усе пливе, а моя ліва нога наче дивиться на мене і висить на скривавлених лахміттях шкіри. Чи було страшно? Чесно — так!» Серед руїн причаївся саморобний вибуховий пристрій.
«Малий» сам намагався дістати турнікет — але побратими «Фокс» і «Лісник» були поруч миттєво. Наклали турнікет, зупинили кровотечу. «Вони казали потім, що працювали наче на заняттях з такмеду. “На автоматі” — як нас завжди навчали», — згадує боєць.
Потерпілого понесли до стабілізаційного пункту під руки — евакуація на ношах чи скупчення людей неодмінно привернули б увагу ворожих пілотів. «Малий» згадує, що навіть сам намагався іти здоровою ногою. По дорозі групі кілька разів доводилося ховатися серед руїн від ворожих дронів та обстрілів. «На щастя, нас не помітили. Мені було дуже боляче. Мусив терпіти», — каже він.
Бойові медики з медроти — «Лютик» та Олександр — зробили все можливе. Але ногу врятувати не вдалося: поранення виявилося надто важким. «Наші бойові медики зробили просто диво! Я щиро вдячний їм», — каже «Малий».
З міста бійця евакуювали на візку. Евакуаційна група постійно ховалася серед руїн, щойно над головою з’являлися ворожі дрони. Попри важке поранення і біль, «Малий» не втрачав духу і намагався жартувати. Врешті дісталися точки збору. Водій з позивним МаксПро вивіз поранених під обстрілами — «завдяки своїй майстерній їзді рятував нас від обстрілів», згадує боєць.
Зараз «Малий» готується до протезування. Його підтримують дружина, син і донька. За плечима бійця — Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Курщина і Куп’янськ, пройдені разом із побратимами з перших діб формування 41 бригади.
Головне, що «Малий» хоче донести до інших: «Ретельно вивчайте тактичну медицину і постійно практикуйтеся у вміннях і навичках. Знання рятують життя».
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
