Чотирилапі пошуковці та піротехніки: як працює кінологічна служба ДСНС Полтавщини
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Рік тому, у червні 2025-го, в одному з аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Полтавській області був укомплектований пошуково-рятувальний кінологічний підрозділ. Із трьома спеціально навченими собаками в ньому працювали троє фахівців. Однак на цьому в службі не зупинилися. За рік вона збільшилася й тепер має два відділення, у яких налічується шість чотирилапих рятувальників. Разом зі своїми наставниками собаки набувають та удосконалюють навички з пошуку живих людей, тіл/решток, вибухонебезпечних предметів і застосовують їх під час виїздів.
Про особливості навчання й повсякденну роботу з чотирилапими помічниками розповів начальник пошуково-рятувального кінологічного відділення АРЗ СП Дмитро Шаповал.
За його словами, на сьогодні кінологічна служба ДСНС Полтавщини «поділена» між двома підрозділами.
-
Пошуково-рятувальне відділення має три собаки: німецьких вівчарок Кіту та Норі, які спеціалізуються на пошуку живих людей, а також бельгійську вівчарку (малінуа) Біджі, навчену на пошук тіл чи решток людей, зокрема тих, які опинилися під завалами.
-
Мінно-пошукове відділення теж має три собаки. Це бельгійські вівчарки (малінуа) Оскар та Орі й голландська вівчарка Рафаель. Їхнє завдання – виявлення вибухонебезпечних предметів.
Але другий підрозділ до робіт на сьогодні ще не залучали: кінологи з собаками не так давно тільки приїхали з Камбоджі, де проходили навчання.
«1 січня ми полетіли в Камбоджу, там у нас було навчання три місяці, – доповнює розповідь сапер-кінолог Олександр Кузьма, який до грудня працював просто сапером. – Чому саме Камбоджа? Є така організація APOPO. Вона співпрацює з ДСНС [у сфері протимінної діяльності – прим. автора]. Запропонували там навчання, подарували собак. Спочатку в нас було два тижні теорії. Казали, що будуть до кожного придивлятися й підберуть собаку до характеру людини. Мені дістався Оскар. Він добрий, витривалий. Тоді йому було 2 роки та 2 місяці, зараз – 2,5 роки».
Ці собаки вже вміють усе шукати, позначати. Цього їх навчили в Камбоджі. Проте в кожного з вибухонебезпечних предметів – своя специфіка, тому фахівцям мінно-пошукового відділення зі своїми підопічними ще потрібно пройти цільові курси з розмінування в Україні. Після цього вони отримають атестацію й залучатимуться до гуманітарного розмінування.
А от пошуково-рятувальні собаки вже були на виїздах. На щастя, за словами Дмитра Шаповала, люди встигали вчасно евакуюватися, не опинялися під завалами, тож знахідок на рахунку чотирилапих рятувальників Полтавщини наразі немає. Крім того, обстеження місця події на наявність потерпілих починають негайно, не чекаючи на кінологів.
«Швидкість нашого залучення менша, ніж залучення пожежних частин, тому що вони чергують цілодобово й направляються одразу, а ми працюємо з 8.00 до 17.00 в будні дні, в інший час – на телефонах, – пояснює начальник пошуково-рятувального відділення. – У разі виклику їдемо в підрозділ, беремо собаку, дістаємося до місця події. Це час. І в цей час пошукові роботи вже проводять. Ми по приїді допомагаємо більш ретельно обстежити ті місця, де може хтось бути, але його не видно, не чути. Тонкий нюх собаки дозволяє відчути навіть крихту людського запаху».
«Для собаки це гра, у фіналі якої він отримує улюблену іграшку. Ми будуємо навчання на позитивній мотивації, щоби в реальних умовах пес міг чітко розрізняти запахи та позначати небезпеку», – зазначає Дмитро Шаповал.
До слова, допомогти в тренуванні чотирилапих рятувальників можуть і звичайні жителі Полтавщини.
«Інколи ми шукаємо по соціальних мережах добровольців, які згодні зіграти потерпілих, – говорить кінолог. – Щоб собаки знаходили різних людей. Наші запахи вони вже знають і шукають дуже легко, тож ми завжди раді тим, хто готовий безоплатно допомогти. На жаль, не кожному, хто зголошується, це може бути зручно. Такі тренування відбуваються в будні вдень. Ми можемо, наприклад, приїхати на місце о 10-й і займатися години до 15-ї, а люди в цей час на роботі. Крім того, добровольцям треба зважати на свої можливості: вони повинні не боятися собак, темноти, закритих приміщень, бути фізично спроможними забратися в сховок, наприклад, яму, побути в ньому тривалий час і вилізти, коли собака знайде. Якщо у вас є бажання й можливість допомогти нам із тренуваннями, телефонуйте: 099-935-62-75. Ми проводимо пошук у лісі, зруйнованих будівлях. У нас є, наприклад, імітований завал. Є кікімора, під якою ми ховаємо людину».
Окрім тренувань, які відбуваються щоденно, за винятком вихідних, на кінологів покладений обов’язок догляду за підопічними. Вони їх годують, вигулюють, дбають про належні умови утримання, стежать за станом здоров’я. За кожним собакою в службі закріплений конкретний фахівець. За словами Дмитра Шаповала, тварини запам’ятовують міміку, голос, інтонації свого наставника й із ним працюють краще. Хоча за потреби підмінити колегу може будь-хто з кінологів.
На службі собаки залишаються зазвичай до восьми років. За біологічними показниками це для них, як для людини – 60 і більше. Після цього, якщо стан здоров’я не дозволяє працювати далі, тварин відправляють «на пенсію». Першочергове право забрати вихованця в такому випадку має його наставник. Якщо ж він не може, тоді шукають людей, які зможуть узяти собаку на безоплатній основі.
«У нашій роботі постійно потрібно думати не тільки про себе, а й про підопічного/підопічну. Мені, наприклад, – про Норі. Щоб вона погуляла, поїла, була покупана, щоб у неї зі здоров’ям було все нормально. Ми дбаємо про собак так, щоб вони, по-перше, відпрацювали нормований час, 8 років, по-друге, виходили на заслужений відпочинок не як вичавлений лимон, а мали ще здоров’я для щасливого пенсійного життя, а не доходжували на візочку, коли там відмовляють лапи чи ще що. На виїзди, звичайно, одягаємо на них спеціальну амуніцію, у разі оголошення повітряної тривоги негайно прямуємо до укриття. Особливістю нашої роботи є, напевно, те, що в кожного з нас тепер два дні народження: кінолога й собаки. Звісно, підопічні не розуміють, що це день народження. Ми просто даємо їм смаколики, наприклад, паштет, можемо свічки поставити, намагаємося розважити вихованця, погратися з ним. Між кінологами святкуємо і собак запрошуємо», – усміхається Дмитро Шаповал.
Для фахівців кінологічної служби на Полтавщині розроблена спеціальна форма, якої немає більше ні в кого в країні. Це зручні жилети, функціональні костюми з системою вентиляції для літнього періоду. У них по різних кишенях можна розкласти посвідчення, тарілочку, корм, пляшку води для собаки та інші необхідні в роботі дрібнички. Такий одяг оздоблений знаками розрізнення, які ідентифікують співробітника як кінолога ДСНС.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
