Полтавський вимір: в обласній раді обговорили перші кроки для створення віртуального «музею» Війни за незалежність України
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтавській обласній раді відбулося засідання робочої групи з розгляду пропозицій щодо створення музею окупації радянської доби під головуванням першого заступника облради Олександра Лемешка. Уже на початку обговорення учасники засідання констатували: від часу останнього зібрання багато що змінилося, тож і сама концепція збереження пам’яті, і навіть назва робочої групи потребують уточнення, відтак сконцентрувалися на актуалізації питань.
Пропередньо на засіданні планувалося визначитися з найменуванням, структурою віртуального порталу, обговорити розробку технічного завдання, збирання матеріалів тощо.
Так, пропонуючи назву, учасники зійшлися на тому, що вона має чітко відображати зміст і не обмежуватися лише радянським періодом, адже сучасна російська агресія є прямим продовженням імперської та радянської політики гноблення України.
Також у робочій групі назвали важливі тематичні блоки, які можуть стати основою майбутнього порталу. Наприклад:
-
пам’ять про захисників і захисниць України, а також мирних жителів, чиї життя забрала війна;
-
військові операції, зокрема спротив російській агресії на Полтавщині (документування подій «Гадяцького сафарі», діяльності перших загонів самооборони в лютому-березні 2022 року тощо);
-
трагічні події та руйнуванняв регіоні: хронологія та фіксація ракетних обстрілів, зокрема ударів по Кременчуку та Полтаві;
-
гуманітарна складова: висвітлення роботи рятувальників (ДСНС), медиків, волонтерів та ін.
Окрім того, присутні звернули увагу на технічний бік реалізації проєкту. Серед пропозиції, які стосувалися цього питання, виділялися дві:
-
про створення відкритої платформи, на якій кожен зареєстрований користувач міг би завантажувати спогади, відео- чи фотоматеріали про загиблих, події тощо;
-
залучення для наповнення порталу фахівців, які систематизуватимуть інформацію, щоб вона була впорядкованою, а не хаотичною.
«Створення порталу чи сайту віртуального музею – це складна та важка річ. Необхідно прийти до одного стандарту: розробити чіткі анкети, визначити формат світлин та забезпечити оцифрування матеріалів на високому рівні. Просте завантаження будь-яких фотографій користувачами не спрацює, якщо ми прагнемо створити масштабний історичний ресурс», – зазначила завідувачка науково-дослідного відділу музеєзнавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Фесик.
В якості успішних кейсів цифровізації пам’яті були наведені приклади з Диканьки, Горішніх Плавнів та інших куточків Полтавщини.
У підсумку засідання робоча група ухвалила детально опрацювати найближчим часом озвучені юридичні, історичні та технічні пропозиції, залучити до реалізації ініціативи представників Полтавської обласної військової адміністрації та громад.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
