#ПОШУК: «Український Гомер» та Головний Отаман: у Полтаві культуролог із Рівного розповів про Симона Петлюру через творчість Уласа Самчука
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У межах V Універсальної книжкової виставки-ярмарку «ПОШУК» у Полтавському аграрному державному університеті відбулася лекція на тему: «Симон Петлюра у Рівному 1919 року: до питання конфлікту з отаманом В. Оскілком».
Про це повідомили в Полтавській обласній військовій адміністрації.
Лектор – культуролог, краєзнавець, фольклорист, завідувач літературного музею Уласа Самчука у Рівному Микола Федоришин. Він розповів через призму творчості одного з найвизначніших українських письменників ХХ століття – Уласа Самчука. Зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером» за трилогію «Волинь», до якої ввійшла «Війна і революція». Саме у цій книзі письменник уперше згадав «петлюрівців» та Українську Народну Республіку. Також порушив питання: чому місцеві жителі не вступали до армії Петлюри.
Лектор зазначив, що саме у будівлі нинішнього літературного музею Уласа Самчука у 1919 році розміщувалася Державна канцелярія уряду УНР.
Окрему увагу Микола Федоришин приділив трилогії «Ост», присвяченій східній Україні, яка була видана у 1948 році. У ній автор розкриває події громадянської війни поблизу Канева та на українських хуторах. Зачитав уривок роману, в якому Улас Самчук характеризує Симона Петлюру: «А невеликий, сірий чоловік спокійно дивився на карту своїми сіро-бурими очима, помахом голови відкидав жмути передчасно посивілого волосся і казав: – А спробуймо скупчити наші сили в цій ось точці… – і вказував на ту дивну точку перстом, і всі, що з ним, впирали в неї очі. А потім ішли поїзди, направлялись кудись “частини”, молоді вояки в сірих, поганого сукна, чумарках.
Дуже, дуже непритульно почував себе пан Голова Уряду Української Народної Республіки і пан Головний Отаман її збройної сили, син візника Василя з передмістя Полтави, Симон Петлюра у столиці своєї держави. Йому при боці – вірно, твердо, з насупленим гострим зором – стояв меткий ц. к. армії полковник Євген Коновалець зі своїми січовими стрільцями. Своєю залізною долонею стискав він віжки розгнузданої бестії. Чверть тисячоліття імперія і царі закріпляли це місце за собою, і якісь там два мужики з-під Полтави і з-під Львова протягом якихось місяців намагаються змарнувати діло століть і царів. Звідки взялися ті зухвальці?».
Лектор наголосив, що Улас Самчук так глибоко й прихильно писав про Симона Петлюру невипадково. Для письменника Петлюра був не просто історичним діячем, а одним із головних трагічних символів українських визвольних змагань та боротьби за незалежність України.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
