Реформа освіти, конфлікти в громадах та цифрова ідентичність: у Нехворощі обговорили майбутнє сільських шкіл
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
✨ Коротко про головне:
- Реформа профільної освіти НУШ, що має стартувати у 2027 році, викликає серйозне занепокоєння через можливе закриття шкіл та відсутність якісної інфраструктури для підвезення дітей.
- Місцева влада та громади стикаються зі значним супротивом батьків та вчителів, що змушує працювати в режимі «кризового менеджменту».
- Для вирішення конфліктів, які виникають через зміни в освітній мережі, пропонується використовувати медіацію, що допомагає виявити справжні інтереси сторін.
Поки батьки та вчителі побоюються закриття закладів у 2027 році, місцева влада пропонує нівелювати конфлікти за допомогою медіації та впроваджувати цифрові уроки на свіжому повітрі. Щоб знайти вихід із «кризи профільної реформи» 7 травня у селі Нехвороща керівники громад Полтавської області, їхні заступники й старости, освітяни та експерти зібралися на робочу зустріч.
Захід відбувся в межах діяльності Регіонального комітету з питань освіти та науки Полтавського обласного відділення Всеукраїнської асоціації громад. Головною темою для обговорення став третій етап реформи Нової української школи (НУШ), що передбачає створення академічних ліцеїв та реорганізацію чинних закладів.
Керівники громад відверто зазначають, що підготовка до 2027 року, коли почне діяти профільна середня освіта, викликає серйозне занепокоєння як у місцевої влади, так і в мешканців. Головними проблемами залишаються відсутність якісної дорожньої інфраструктури для підвезення дітей та дефіцит шкільних автобусів.
«Реформа профільної освіти викликає великий супротив не лише серед дітей і батьків, а й серед очільників громад. Ми усвідомлюємо необхідність впровадження реформи, але реалії, з якими стикаються громади, відчуваються і ми розуміємо, що школи будуть понижувати ступінь, деякі — ліквідовуватися. Підвезення дітей по бездоріжжю при відсутності автобусів — це найбільш болюче питання для очільників грромад», — розповіла заступниця голови Нехворощанської ТГ Ольга Хоменко.
Через ці виклики влада часто змушена працювати в режимі «кризового менеджменту», відкладаючи обговорення самої якості навчання на другий план, поки не вирішені фінансові та інфраструктурні питання. Враховуючи, що освіта є найбільшою статтею витрат бюджету й охоплює інтереси більшості жителів, будь-які зміни в мережі шкіл неминуче призводять до конфліктів. Саме тому окремий блок зустрічі присвятили медіації — мистецтву розв’язання спорів без суду та агресії. Його провела доктор філософії, професорка кафедри розвитку освітніх галузей Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського Марина Єщенко. Під час виступу вона наголосила, що очільникам громад важливо бачити «підводну частину айсберга» у конфлікті з батьками чи вчителями — істинні інтереси людей, а не лише їхні офіційні претензії. Наприклад, за категоричною вимогою не закривати школу може стояти не лише бажання навчати дитину поруч із домом, а й страх вчителів втратити роботу чи побоювання батьків за безпеку дітей під час тривалого доїзду.
Про те, як громада долає цей спротив, забезпечує підвіз учнів навіть із сусідньої області та бореться за збереження ліцею, розповів очільник Нехворощанської громади Віктор Дубович:
«Ми вже пройшли певною мірою реформу медицини, пройдемо і реформу освіти. На жаль, кількість дітей зменшується. Дуже багато «каменів у свій город» ми отримуємо від батьків, тому що ніхто не хоче віддавати своїх дітей у 15 років в пансіони, у міста. Тому ми робимо все для того, щоб ліцей залишився на території нашої громади. Громада у нас цікава: через річку ми маємо Дніпропетровську область, з якої ми підвозимо 120 дітей. Це велика відповідальність. Але якщо на початку нашої каденції, понад п’ять років тому, ми мали близько 170 дітей, то на сьогодні маємо вже сім паралелей «А» і «Б» класів, яких не було вже добрих півтора десятка років. Загалом у нас понад 300 учнів, кількість збільшується, працює вісім автобусів. Але виклики, як і в усіх: не вистачає дизельного пального для підвозу. Ми ще не купували за новими цінами, сподівалися вкластися в бюджет, але не вкладемося. Ми знаходимося за 80 кілометрів від обласного центру, а діти їздять на змагання, на олімпіади — спорт працює, все працює, і так воно повинно бути. А наше з вами завдання — організувати все так, щоб ці реформи проходили безболісно».
Крім того, на заході презентували унікальний проєкт — двомовний мобільний аудіогід. Це інтерактивний туристичний маршрут по 11 знаковим локаціям як Нехворощі, так і сусідніх сіл, де замість сухого тексту лунають професійно озвучені розповіді на основі місцевих історичних досліджень. Додаток створений з метою розвінчити уявлення учнів про історію рідного краю як «найнудніший предмет». Нехворощанська громада стала вже четвертою в області, що має аудіогід.
Про нього розповів краєзнавець, завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури Анатолій Щербань:
«Ми включили історію у смартфон — туди, де діти перебувають постійно. Це голосовий провідник, який поєднує інтерактив із контентом. Водночас цей контент — це не взята інформація з Вікіпедії чи згенерована ШІ. Її сформував Олександр Зінченко, який є людиною-енциклопедією по цьому краю. Він створив цю енциклопедію, а потім з неї зробив невеличкі шматочки, які ми переробили, озвучили на професійній студії, внесли в цей додаток, і тепер у невеличкій за площею, але дуже потужній за потенціалом Нехворощі існує маршрут, притому двомовний — англо- і україномовний… З 1 вересня ми плануємо проводити уроки краєзнавства та англійської, зокрема аудіювання, просто неба, використовуючи цей аудіогід поблизу пам’яток».
Проєкт реалізовано силами освітян, місцевих краєзнавців та меценатів. Наразі в громаді готуються до встановлення табличок із QR-кодами на історичних точках, щоб зробити маршрут максимально доступним для жителів та гостей.
Народний депутат Костянтин Касай, який долучився до обговорення, зазначив, що досвід громад Полтавщини у сфері освіти, а також медицини, сьогодні ставлять у приклад на всеукраїнському рівні.
«Це дуже приємно. Приємно чути, бачити, що наших голів запрошують навіть на всеукраїнські форуми спікерами. Я бачу в цьому позитив, бачу в цьому кістяк, бачу те, що ви як голови працюєте, ви обмінюєтесь досвідом, і ви знаходитеся на своєму місці», — зазначив нардеп.
Водночас очільники громад наголосили: попри війну та складні реформи, головна мета залишається незмінною — зберегти локальну ідентичність і створити для дітей такі умови, щоб після навчання вони хотіли повертатися до рідних сіл.
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
