Великодні традиції Полтавщини: від «пузирів» до ігор із крашанками
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Святкування Великодня на Полтавщині здавна поєднувало родинний затишок із яскравими локальними звичаями. Культурна аґенція «Терени» зібрала спогади полтавців і полтавок із Цифрового архіву фольклору, а також унікальні записи зі щоденника жительки села Котельва Полтавської області – 16-річної Шури (1953 рік), надані дослідницею етнографії Оксаною Дорошенко.
Підготовка до свята: побілка і порядок
Підготовка до Великодня починалася заздалегідь і включала ретельне прибирання оселі. У щоденнику Шури збереглися детальні описи цього процесу: «Я виносила усе з хати, бо будемо білить. Всі портрети винесла у хатину, книги в хатину, сундуки у хатину. Я витирала з мамою хату. Сама я вимазала піч білою і жовтенькою глинкою. Мама білили всю хату. Я помила вікна, а середові вікна зовсім зняли – уже тепло».
Окрім сакрального значення, це було ще й символічне очищення простору перед святом.
Чистий четвер: день очищення
Особливе значення мав Чистий четвер. У цей день обов’язково купалися, мили голову та йшли до церкви на богослужіння. Ось як це описано в щоденнику пані Шури: «Я вранці помила голову і вся помилась теж, і мама теж. Вчила уроки старанно. Ходила в школу. Коли йшла зі школи, то бабки і діти йшли до церкви «на страсті». Сьогодні «чистий четвер».
Також саме в цей період пекли паски. За словами Оксани Дорошенко, більшість господинь робила це в четвер або суботу. Рецепт паски в кожної родини був свій: «За його основу беруть здобне дріжджове тісто. А там вже кожен сам вирішує, скільки покласти яєць, сметани, масла та родзинок».
Унікальні традиції: «пузирі» та мішечок із пшоном
На Полтавщині існували й унікальні, неповторні, регіональні великодні звичаї. Наприклад, у Котельві виготовляли так звані «пузирі» – саморобні ліхтарі на кшталт китайських, які розвішували по периметру огорожі церкви та в кожному дворі на деревах, створюючи неймовірну світлову містерію.
Великодній кошик також мав свою особливість: окрім традиційних продуктів: крашанок, бекону або запеченого м’яса, сала, ковбаси, пиріжків та хрону, до нього клали невеликий мішечок із пшоном, який освячували разом із іншими стравами.
Великодній ранок і святковий стіл
Сам Великдень починався дуже рано. Пані Шура так згадує свої святкові ранкові клопоти: «Мама рано-рано пішли у церкву святить паску. Я встала у 5 год. Прибила до стіни ковер і шпалеру. Побризкала цвіти, помила пол. Посипала коло порогу піском, але він замерз. Сьогодні «великдень». Прийшли мама, снідали мʼясо, сало, хрін, яйця».
Ігри та розваги на вигоні
Після богослужіння та застілля молодь і дорослі чоловіки збиралися на вигоні, де грали крашанками. Переможець забирав яйце суперника:
- «Навкотки» – на рівному місці котили яйця назустріч одне одному (чиє розіб’ється, той програв),
- «Навбитки» – робили дерев’яну гірку й по черзі пускали зверху крашанки, намагаючись поцілити в яйце супротивника,
- «Навкидки» – ставали удвох і одночасно кидали одне одному крашанки (хто не впіймав або чиє яйце розбилося від зіткнення в повітрі, той програвав),
- «Лоб на лоб» – хлопці з дівчатами билися гострими кінцями крашанок.
Також у цей час відбувалися традиційні залицяння між молоддю: хлопці «христосували» дівчат, гуляли по різних хатах і примовляли: «Не підкачуй під корито сестри, брата».
Дарна неділя та Проводи
Святкування не завершувалося Великоднем. Перша неділя після нього називалася Дарною. У цей день священник різав на шматочки маленькі пасочки, які приносили до церкви ще на Великдень, і роздавав людям. Дівчата особливо старалися, щоб їм попався вершечок, адже це віщувало заміжжя того ж року.
А вже в понеділок після Дарної неділі наставали Проводи. «Усі йдуть на кладбище, бо ждуть їх рідні. Не можна плакать. Несуть їжу, там здоровий стіл. Попервах їжу кладуть на гробки, потім на стіл, їдять. Батюшка з людьми іде навкруги кладбища, обкадює. Півчі співають «Христос воскрес», «Тілом…». Потім йдуть по хатах і садять баштан, щоб рясне було», – такі спогади записані від жителів села Клюшниківка Миргородського району.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
