4 квітня – Лазарева субота: традиції та погодні прикмети
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Сьогодні особливий день у православному календарі. Церква вшановує пам’ять преподобного Йосифа Піснеписця – людини, яка створила понад 300 богослужбових піснеспівів і двічі йшла в заслання за віру. Також сьогодні Лазарева субота – день напередодні Вербної неділі, коли вже можна нести вербу до храму.
Життя святого Йосифа
Святий Йосиф народився в 816 році на Сицилії в благочестивій християнській родині. Його батьки, рятуючись від варварських навал, переселилися на Пелопоннес. Від ранніх років Йосип виявляв прагнення до духовного життя й у 15 років пішов у монастир у Салоніках. Там він відрізнявся лагідністю, працьовитістю й глибоким благочестям, його любили та поважали. Пізніше Йосиф отримав сан пресвітера.
Його помітив Григорій Декаполіт і взяв із собою до Константинополя, де в цей час відбувалися гоніння на ікони за часів імператора Лева Вірменина. Незважаючи на загрозу, Йосиф відстоював шанування святих образів. За це його схопили та відправили в заслання на острів Крит, на якому він провів шість років. У Різдвяну ніч 820 року Йосифу з’явився святитель Миколай Мирлікійський і повідомив про смерть імператора, після чого гоніння на ікони припинилися.
Повернувшись до Константинополя, святий збудував церкву, заснував при ній монастир, куди переніс мощі преподобних Григорія та Іоанна. Коли відновилося іконоборство за імператора Феофіла, Йосиф знову постраждав за віру й був засланий до Херсона – вже на 11 років.
Преподобний Йосиф Піснеписець мав поетичний дар і створив понад 300 богослужбових піснеспівів, за що його вважали одним із найвидатніших церковних піснеписців. Патріарх Фітій називав його “ангелом Божим” і “отцем отців”. Святий Йосиф прожив близько 70 років і залишив після себе багату духовну спадщину, серед якої священні канони та богослужбові піснеспіви, якими користуються й сьогодні.
Лазарева субота
4 квітня цього року відзначають Лазареву суботу – день, присвячений чуду воскресіння Лазаря, яке звершив Ісус Христос. У християнській традиції свята від початку Великого посту до Великодня пов’язані з подіями з життя Ісуса. Ця дата нефіксована, завжди припадає на передодень Вербної неділі та однакова як для нового, так і для старого календаря. Раніше ми докладно розповідали, що це за свято – Лазарева субота.
У Лазареву суботу віряни відвідують богослужіння, просять про зцілення, Божу милість і очищають думки перед Вербною неділею. До храму вже можна нести гілочки верби для освячення.
Кількість гілочок вибирають непарну або за кількістю членів сім’ї, але це, скоріше, народне повір’я, ніж церковне. Освяченою вербою потім злегка б’ють один одного зі словами “Не я б’ю – верба б’є” – вірять, що так можна отримати силу й захист на весь рік.
Цього дня дозволяється невелике послаблення у пості: можна їсти рибну ікру, олію, горіхи, насіння, овочі та фрукти, страви проходять термічну обробку. Решта продуктів, включно з м’ясом, молочними продуктами та яйцями, залишаються під забороною.
Згадки про інших святих та іменини
Сьогодні згадують також:
- преподобного Георгія в Малеї;
- преподобного Йосифа Багатостраждального, Києво-Печерського;
- преподобного Зосиму;
- мученицю Фервуфу;
- ікону Богородиці “Герондиса”.
Привітайте з іменинами Георгія, Івана, Йосипа, Микиту, Миколу, Федора, Марію.
Народні звичаї
У народі день називають Лазаревою суботою, а також Йосип, Ольхові оглядини. У цю дату спостерігають за вільхою. З її деревини в давнину робили зруби для колодязів, тому проводилися Вільхові оглядини – вибирали відповідне дерево для майбутнього будівництва. Також заготовляли кору вільхи, яка завдяки дубильним речовинам допомагала зупиняти кровотечу та лікувати запалення.
Свято пов’язане з природними прикметами: у цей час починають співати цвіркуни та озиваються журавлі, яких вважають захисниками від злих духів і негоди. Вважається, що справжня весна приходить тільки з прильотом журавлів. Існує цікавий звичай: побачивши журавля вперше за сезон, потрібно лягти на траву й сім разів перевернутися з боку на бік, щоб спина не боліла після важкої роботи.
У це свято узвичаєно не сваритися, не злитися, не ображатися – будь-яке негативне слово повертається до того, хто його вимовив. Не можна відмовляти в допомозі, ображати інших, заздрити та бути жадібним.
За народними віруваннями сьогодні слід відкласти домашні справи: прання, прасування, прибирання, рукоділля, важка фізична робота та городні клопоти вважаються неповагою до свята. Не можна співати, танцювати, веселитися; сваритися з родичами та сусідами; починати нові справи; одягати темний одяг. У народі вважали, що дотримання цих правил допомагає зберегти мир і гармонію в домі, а також зміцнити духовний зв’язок із Богом.
Погодні прикмети на 4 квітня
Сьогоднішня погода дня підказує, якими будуть урожай і літо:
день сонячний і ясний – літо буде таким самим;
дощ зранку – до дощового літа;
тахи повернулися з теплих країн, але не співають – ще будуть морози;
золотистий світанок і хмари, що швидко пливуть по небу – до погожого дня;
жовті та рожеві відтінки ранкової зорі – до сильного вітру.
Якщо на вільсі розпустилися листочки раніше за березу, то влітку буде багато дощів.
Багато “сережок” на вільсі віщує хороший урожай вівса.
Міжнародні свята
4 квітня відзначається Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
