Охоронець пам’яток УНР, мистецтвознавець, співзасновник музею земства та Народного університету у Полтаві: до 150-річчя Вадима Щербаківського

Його ім’я десятиліттями замовчували в радянській росії/срср, а праці не публікували. Та сьогодні Український інститут національної пам’яті й Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського повертають пам’ять про тих, хто формував українську науку й культуру. 150 років тому, 17 березня 1876 року народився Вадим Щербаківський – видатний український науковець, який залишив глибокий слід в археології, етнографії, мистецтвознавстві та музейній справі. Він був одним із фундаторів Національного музею у Львові, працював над створенням музеїв у Полтаві та активно долучався до збереження нашої культурної спадщини. 1917-го його обрали комісаром Української Народної Республіки (УНР) з охорони пам’яток. Після окупації УНР ленінською росією він вимушено емігрував: з 1922 року Вадим Щербаківський працював у Празі, став професором і проректором Українського вільного університету, а згодом його першим ректором у Мюнхені.

Народився Вадим Щербаківський 17 березня 1876 року в Шпичинцях (нині Житомирської області, а тоді Сквирського повіту Київської губернії). 1886-го навчався в 3-й Київській, у 1892-1895 роках – у Ніжинській гімназіях. 1895-го вступив на математичний факультет Петербурзького університету, 1896 року перевівся до Московського. Через участь у проукраїнському революційному студентському русі був ув’язнений і висланий на 4 роки в рідне село під нагляд поліції російської імперії. 1902-го вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, спеціалізувався в галузі астрономії, захистив дисертацію, але не маючи «атестата благонадійності», не міг працювати за фахом.

1906 року Вадим Щербаківський закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Вивчав пам’ятки українського мистецтва, брав участь в археологічних розкопках, виступив 1905-го з доповіддю на 13-му Археологічному з’їзді в Катеринославі (нині м. Дніпро). У 1906-му і 1907 роках був заарештований за участь в українському русі, призначений на висилку до Сибіру, замінену на виїзд за кордон. 1907-1910 роки – на запрошення митрополита Андрея Шептицького працював співробітником Національного музею у Львові (нині Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). Об’їздив захід України, досліджуючи народне будівництво, побут, звичаї, обряди, фольклор, збирав для музею пам’ятки. Здійснив також поїздки в Італію, Францію, Німеччину, де вивчав європейське мистецтво.

Директор Центру дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради Олександр Білоусько в Енциклопедії «Полтавіка» так описує частину полтавського періоду життя Вадима Щербаківського: «Улітку 1903 р. разом з хором М. В. Лисенка приїздив на відкриття пам’ятника І. П. Котляревському до Полтави. Познайомившись тут з В. Г. Кричевським, зацікавився українським народним мистецтвом, почав активно збирати мистецькі матеріали. Задумавши створити серію видань «Українське мистецтво», Щербаківський розпланував зібраний матеріал на 15 книг-альбомів. У Полтаві вчений розгорнув широку програму збирання та вивчення археологічних, етнографічних та мистецьких матеріалів».

У 1912-1922 роках науковець очолював археологічний відділ природничо-історичного музею в Полтаві.

«Вадим Щербаківський послідовно йшов до давно визначеної мети, не зраджуючи своєму покликанню, мистецькому захопленню й науковій праці. Через усі життєві прикрощі й трагедії проніс він невгасиму любов до українського народного мистецтва, безперервно студіюючи праісторію України. Саме ця наполеглива праця й невичерпне прагнення популяризувати українську творчість наповнювало сенсом життя вченого до останніх днів. Він був один з небагатьох учених, хто покинув батьківщину, котрий здобув європейське визнання виключно завдяки своїм студіям з україністики, брав участь майже в усіх міжнародних наукових з’їздах та конгресах у царині своїх наук, і в тому ніхто з емігрантів не міг зрівнятися з ним. Творча доля вченого тісно пов’язана з Полтавським краєзнавчим музеєм: 1912 рік поклав початок новому етапові життя й діяльності В. Щербаківського – десятилітньому перебуванню в Полтаві й завідуванню археологічним відділом місцевого Природничо-історичного земського музею. Власне тоді й починається планомірне археологічне вивчення Полтавщини і фахова робота музею в цьому напрямі. До 1912 року в археологічному відділі було 1270 експонатів, а на 1917 рік його збірка становила вже 5000 одиниць, систематизованих й каталогізованих. Вчений дослідив 50 курганів епохи бронзи й скітського часу, 250 курганів часів Київської Русі й зібрав 10000 матеріальних пам’яток. Крім того вивчав народну архітектуру Полтавщини й Лівобережжя, описував церковні старожитності, збирав етнографічні матеріали й зразки народного мистецтва. Полтавський період був найбільш плідним етапом його творчої діяльності. У споминах наш видатний попередник описав буремні (1917-1922) роки, діяльність земців, музейників та чекістів, а також відкриття музейної експозиції у 1920 році, від якої, і особливо етнографічного відділу, був у повному захопленні і красою килимів, і кераміки і всього іншого. А експедиційні небезпечні подорожі Полтавщиною в часи Української революції 1917-1921 рр. пішки, з Полтави до Яресьок і з Гадяча до Полтави в пошуках раритетів, просто вражають нас – сучасників», – написала старша наукова співробітниця відділу етнографії Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Галина Галян на його офіційній фейсбук-сторінці.

1922 року виїхав до Праги.

«Вадим Щербаківський, якого колеги цінували за інтелект і душу, зробив чимало аналізів і, зокрема, вперше математично довів, оптичну ілюзію пов’язану з церковним верхом типу «залом». Завдяки нахилу всіх граней основного зрубу та призматичних частин верхів до середини, ці верхи і храми в цілому виглядають на 20 відсотків вищими, ніж насправді. До нього в Прагу (1943 р.) приїздила онука В. Г. Кричевського – Катерина, яку він з приємністюзнайомив із чеською столицею, її цікавинками, а сам Вадим Михайлович у Парижі зустрічався зі старшим сином автора українського модерну, чудовим акварелістом – Миколою. В. Щербаківський 1951 р. переїхав до Лондона (Велика Британія), перебував під опікою Союзу українців у Великій Британії», – повідала дослідниця Галина Галян.

Помер дослідник у Брайтоні 18 січня 1957 року, похований у Лондоні. На честь видатного науковця Вадима Щербаківського в межах процесів деколонізації за ініціативи професора-краєзнавця Леоніда Булави, кандидата архітектури Артура Арояна та та представника УІНП у Полтавській області Олега Пустовгара рішенням 24-ї сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 10 березня 2023 року найменовано вулицю. Також у квітні Полтавським краєзнавчим музеєм буде проведена Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження Вадима Щербаківського.

Представництво УІНП в Полтаві (за матеріалами офіційної фейсбук-сторінки УІНП, офіційної фейсбук-сторінки Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та енциклопедії «Полтавіка» (редактор Олександр Білоусько)

Світлини – від Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула

Схожі новини:

Скорик, Івасюк, «Океан Ельзи»: полтавців запрошують на День української музики	За лаштунками: у Полтавському театрі ляльок створили музейну експозицію про життя закладу
Перець «турчак», кухня месхетинців та знайомство з археологією: на Полтавщині відбудеться «Свято з перцем»	Вперше в Україні: у прокат виходить фільм, повністю дубльований військовиками та ветеранами
День української музики: Міський духовий оркестр «Полтава» представить громаді святкову програму	«Світло крізь живопис»: у Диканці відкрилася перша персональна виставка Катерини Саєвської
Молоді митці Полтавщини можуть взяти участь у конкурсі на отримання грантів Президента України	Уродженка Полтавщини представлятиме Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку
Сьогодні 110 років від дня народження скульптора та художника Корнія Посполітака	Орнаментальні композиції ХІХ століття та сучасні бісерні прикраси: у Полтавському краєзнавчому музеї відкрили виставку «Життя в узорах»
Музика, яка підтримує: артист симфонічного оркестру виступив перед захисниками та медиками	Кременчуцький краєзнавчий музей представив виставку про Лесю Українку у Звягелі