Загадкова доля репресованого педагога з Полтавщини: життєве полотно і “кримінальна” історія Дмитра Білика
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Несправедливо забуте ім’я, загадкова доля та масштабне життєве полотно видатної особистості, яку знищила репресивна система. Ця історія — про Дмитра Білика, уродженця Полтавщини, політичного діяча, педагога, репресованого російською окупаційною владою в другій половині 1930-х. У 1925-1926 роках він також обіймав посаду директора Опішнянської керамічної кустарно-промислової школи.
Постаті Дмитра Білика присвячено перше ґрунтовне наукове дослідження — монографію «Дмитро Білик – український лівий есер, директор гончарної школи, учитель (сторінки загадкової долі)». У ній представлено матеріали архівно-кримінальних справ самого Дмитра Білика, членів його родини та інших опішненських лівих есерів, зокрема осіб, пов’язаних із місцевим гончарним середовищем. Видання також висвітлює історію роду Біликів, основні етапи життя Дмитра Білика, його педагогічну та адміністративну діяльність.
Автор монографії — керамолог, краєзнавець, етнолог, історик церкви Віктор Міщанин. Дослідження виконано в Науково-дослідницькому інституті керамології в межах проєкту Національного музею-заповідника українського гончарства «Персоналії українського гончарства як чинник збереження й розвитку етнокультури України кінця ХІХ – початку ХХІ століття (біографія, образний світ, художня стилістика, творча спадщина)».
Електронна версія монографії доступна на сайті музею за цим посиланням.
Поява цієї праці — переконливе свідчення послідовного наукового подвижництва Віктора Міщанина та важливий крок у поверненні забутих імен до історичної пам’яті українського народу.
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
