Стрітенська свічка — головний оберіг року: навіщо 2 лютого йти до храму та що не можна робити

Прочитаєте за: 3 хв. Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google

Стрітенська свічка — головний оберіг року: навіщо 2 лютого йти до храму та що не можна робити

Сьогодні, 2 лютого, православні та греко-католики святкують одне з найбільших свят у році — Стрітення Господнє. Це відбувається рівно через 40 днів після Різдва. Саме слово «стрітення» означає зустріч. За церковними переказами, цього дня Марія та Йосип принесли маленького Ісуса до храму, щоб присвятити Його Богові. Там їх зустрів старець Симеон. Йому було обіцяно, що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. Коли він узяв немовля на руки, то зрозумів: перед ним — Світло, яке врятує людей.

Це свято особливе, бо воно прославляє і самого Ісуса, і Його Матір. Через це священники зазвичай служать у блакитному вбранні — це колір Діви Марії. Традиція святити свічки саме цього дня дуже давня. Ще у V столітті паломники в Єрусалимі ходили процесіями з ліхтарями тими місцями, де жив Ісус. А вже у VII столітті в Римі люди йшли вулицями із запаленими свічками. Це символ того, що кожна людина має вийти назустріч Богові зі світлом у руках.

У народі Стрітення здавна називали Громницею або Перуницею.

На літургії обов’язково освячують воду та свічки. Стрітенська свічка вважається найсильнішим оберегом для родини на весь рік. Її приносять додому, бережуть і запалюють лише у важливих випадках:

  • коли на вулиці страшна негода, грім, град або смерч (щоб стихія обійшла хату);

  • якщо поруч почалася пожежа;

  • коли хтось у сім’ї сильно захворів або трапилася біда.

Також люди вірять, що сьогодні зима зустрічається з весною. Починається період «зимоборства», який триватиме до самого Благовіщення. Раніше господарі, повернувшись із церкви, одразу запалювали свячену свічку, щоб мороз не побив цвіт на деревах, а повінь не зіпсувала посіви. Свяченою водою обов’язково кропили хату й худобу, щоб захистити від хвороб та «поганого ока».

На Полтавщині в Стрітенську ніч ворожили на врожай: у двір ставили тарілку з зерном. Якщо вранці на ньому з’являлася роса — чекали багатого врожаю, якщо сухо — на врожай не сподівалися.
Наші предки спостерігали за погодою і за її ознаками передбачали, якою буде весна і врожай: відлига в цей день — весна буде теплою і ранньою; сніг зранку пішов – до врожаю ранніх хлібів; заметіль або сильна хуртовина – весна буде пізньою і холодною; сильний мороз — зима затримається, а весна буде холодною; потеплішало до вечора — весна буде ранньою. 
У народі кажуть: “На Стрітення циган шубу продає”, позаяк стрітенські морози вважалися останніми зимовими холодами. Про це свідчмить і яскраве сонце перед заходом, але якщо сонця немає, потрібно чекати Власівських морозів (11 лютого).

 

 

 

 

 

 

[news_list]

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: