Від обласної лікарні до передової: історія військової медикині Яни, яка понад 10 років рятує життя захисників
Від обласної лікарні до передової: історія військової медикині Яни, яка понад 10 років рятує життя захисників
Стабілізація поранених, щоденні перев’язки та психологічна підтримка — так виглядають будні старшої сержантки Яни на позивний «Кроха». Медична сестра медичного пункту однієї з бригад присвятила армії вже понад десять років, змінивши спокійну роботу в Полтаві на службу в зоні бойових дій.
Джерело: 17-та Полтавська бригада НГУ «Рейд»
До 2015 року Яна працювала медичною сестрою в Полтавській обласній клінічній лікарні. З початком АТО жінка прийняла рішення змінити цивільний білий халат на військовий однострій.
«Коли почалася АТО, я вирішила піти в армію. Хотілося бути корисною. Медицина — це моє покликання. Я себе в іншій сфері просто не уявляю», — ділиться Яна.
Ще до початку повномасштабного вторгнення вона неодноразово виконувала завдання на Маріупольському напрямку. Тоді вона приймала поранених, яких бойові медики вивозили з «нуля», стабілізувала їх та забезпечувала безпечне транспортування до стаціонарних шпиталів.
Сьогодні Яна не лише фахова медсестра, а й дипломований психолог. Ця освіта стала неоціненною на фронті. Вона переконана: лікувати потрібно не лише тіло, а й душу захисників.
«Психологія дуже допомагає в медицині. Особливо на війні. Розмова з бійцем інколи не менш важлива, ніж укол чи перев’язка», — розповідає жінка.
Служба для Яни — справа сімейна, адже її чоловік також захищає Україну в лавах ЗСУ. Про майбутню професію їхніх дітей каже так: «Медиком треба народитися. Мої — не такі. І це нормально».
Після перемоги Яна точно знає одне: з медицини вона не піде: «Медицину я не залишу однозначно. А далі — життя покаже».
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google






