Репер і військовий Артем Лоїк на форумі «Сталеве слово» у Полтаві: про війну, ідентичність і мистецтво
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Репер і військовий Артем Лоїк на форумі «Сталеве слово» у Полтаві: про війну, ідентичність і мистецтво
У Полтаві з 21 по 23 листопада відбувся триденний форум мілітарної культури «Сталеве слово», який об’єднав громадських діячів, військових, письменників та митців. Одним із запрошених на нього гостей став Артем Лоїк – репер, поет і військовослужбовець Нацгвардії.
Його ім’я добре знайоме полтавцям. Ще під час участі в телепроєктах «Х-Фактор» та «Україна має талант-3» Артем Лоїк привернув увагу поєднанням соціально гострих текстів та оригінальної реп-подачі. Сьогодні ж він продовжує творити, поєднуючи це з військовою службою.
Нині митець працює начальником групи забезпечення національної ідентичності та моральної підтримки Нацгвардії, а також створив реабілітаційний хаб “Recovery”. Артем виступає у військових частинах, на полігонах, у госпіталях, академіях та навчальних закладах по всій країні.
Розпочинаючи зустріч, Артем не приховував радості: “Я дуже радий тут виступити й підтримати такий захід. Програми я зазвичай не складаю, вона народжується на ходу”.
Він одразу відклав мікрофон і вирішив почати виступ акапелла, бо, як говорить, “з мікрофоном не те”. Першим у формі репу прозвучав його твір «Лист» – різкий, болючий, про війну та сучасні українські реалії. Зала вибухнула оплесками.
Після композиції Артем поділився історією свого творчого шляху. Дві перші збірки він видав ще під час навчання в Полтавській політехніці, а третю – вже в статусі військовослужбовця. Вона має назву “Корінь”. Це, за словами автора, метафорична назва, що відсилає до дерева нашої культури й ідентичності, яке хотіли знищити…
Особливою частиною виступу став вірш “Лоїк”. Артем довго не розповідав публічно про історію свого псевдоніма: у документах він Лоїк, але творче ім’я закріпилося як Лоік. За його словами, у цьому вірші йдеться про самовбивство попереднього творчого образу – про те, що старий репер Лоік ніби помер, а його місце зайняв інший, змінений досвідом і війною “Лоїк“. Вірш мав філософський підтекст.
Далі пролунала пісня “Крила”, написана колись у цих самих університетських стінах.
“У кожного з нас є крила, але ми часто про них забуваємо. Я хочу, щоб поруч із вами були люди, які про них нагадують”, – звернувся він до молоді.
Ще один важливий номер – пісня “Талісман”, присвячена одному з полтавських героїв. Артем почув його історію після поранення та поклав її на музику.
“Це пісня про кохання, про любов, яку, маю надію, ми не втратили”, – сказав він.
Упродовж зустрічі Лоїк читав реп і поезію, ділився історіями людей, які вплинули на його світогляд. Жартівливо називає себе “буржуазним націоналістом”, але в кожному його слові щира віра в Україну та її майбутнє.
На завершення керівництво Полтавської політехніки подякувало Артему за любов до слова та вручило йому символічний подарунок як знак гордості за свого випускника.
Михайло МИХАЙЛЮК
[wp_show_posts id=”1014795″]
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
