Із любов’ю до рідного краю, творчим розмаїттям і несподіваними подарунками: Міський духовий оркестр «Полтава» відзначає своє 30-річчя
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Із любов’ю до рідного краю, творчим розмаїттям і несподіваними подарунками: Міський духовий оркестр «Полтава» відзначає своє 30-річчя
90-ті роки ХХ століття – час становлення молодої незалежної України. Саме в цей непростий, буремний період народився Міський духовий оркестр «Полтава» – легендарний колектив, який цього року святкує своє 30-ліття.
Рішення про його створення було ухвалене Полтавською міською радою в травні 1995-го. Із відповідною ініціативою виступив нинішній художній керівник і головний диригент МДО «Полтава» Департаменту культури, молоді та сімʼї ПМР, заслужений артист України Едуард Головашич.
Першу репетицію оркестру провели 1 листопада.
«Центр Полтави. У будівлях кадетського корпусу гуляє вітер. Порожньо й холодно. Аж раптом із одного з приміщень доноситься мелодія. Неперевершений Йоганн Себастьян Бах, знаменитий Георг Фрідріх Гендель… Невмируща класика у виконанні тільки-но створеного, першого професійного в обласному центрі Міського духового оркестру «Полтава». «Я приїхала до Полтави 1994 року. Тоді ж познайомилася з Едуардом Анатолійовичем. Він хотів, щоб у місті був свій духовий оркестр. Почав його організовувати, набирав музикантів. Запросив мене. У Полтаві тоді гобоїв взагалі не було. Із моїм приїздом у місті за 20 років з’явився перший. І Едуард Анатолійович запросив мене в оркестр. Я була дуже щаслива, – ділиться споминами гобоїстка Олена Терещук. – Ми починали з нуля. Пригадую наші перші репетиції. Такий стояв холод в артучилищі. Це була неопалювана зруйнована будівля. Але нам настільки хотілося, настільки ми горіли цим задумом!.. Ми зустрілися 1 листопада й почали готувати програму. Валерій Прихожай, який грає на тенор-саксофоні, приходив заздалегідь, вмикав обігрівач (там якась велика турбіна стояла), щоб хоч трохи прогрілося приміщення. І ми працювали над творами…», – так свого часу писав про історію створення МДО «Полтава» обласний тижневик «Полтавський вісник».
Перший концерт колективу відбувся 6 грудня 1995 року в кінотеатрі «Полтава» й був присвячений Дню Збройних сил України. Через 30-ліття свій виступ із нагоди ювілею артисти представили 13 листопада на сцені Центру культури та дозвілля. Здавалося б, різні дати, різні приводи… Та є те, що міцно переплело, пов’язало ці події. Сили оборони. Музиканти й солісти разом із глядачами щиро дякують українським захисникам і захисницям, котрі вже не перший рік боронять рідну землю, даючи можливість тим, хто залишається в тилу, працювати, творити, жити не під ярмом окупанта. І, як можуть, допомагають ЗСУ. Наприклад, під час нинішнього концерту проводили збір на два евакуаційні багі для 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України «Рейд».
«Вони захищали й захищають Україну на найгарячіших напрямках фронту – на Сумщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжі. А ще 17-та бригада НГУ – це ППО Полтавщини, надійний щит нашого неба, – зазначив представник Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради Олександр Лазарєв. – Мета збору – 500 тис. грн. Кожна гривня в ньому – це крок до Перемоги, тепла хвиля вдячності тим, хто щодня захищає нас. Збір триває до 7 грудня. Долучитися до нього можна, скориставшись QR-кодами».
А ще серед гостей, запрошених на концерт із нагоди ювілею, було чимало військовослужбовців. Наприклад, начальник оркестру – військовий диригент Національного університету оборони України, учасник бойових дій, майор Дмитро Дехтярьов. Для цього по-військовому стриманого, але зі щирою, теплою усмішкою чоловіка Міський духовий оркестр «Полтава», за його власним зізнанням, – ніби сім’я. Тут він працював п’ять років: із 2003-го по 2006-й та 2015-го.
«Я був студентом Полтавського музичного училища, і мені пощастило попрацювати в цьому колективі, – розповів ексклюзивно «НП медіа» Дмитро Дехтярьов. – Прийшов я сюди на другому курсі (це був 2003 рік) і працював до закінчення навчального закладу. Грав на трубі. Будучи студентом, отримував кошти як артист оркестру й водночас набував досвіду. Ми виконували різні композиції. Тоді, наприклад, як і під час ювілейного концерту, звучала пісня «Моя Полтава» (композитор Олексій Чухрай написав її на слова Анатолія Драгомирецького 1974 року – прим. автора). Солістом був пан Голуб. Ми виїжджали виступати до інших країн, міст-побратимів, наприклад, у Німеччину. До неї мені пощастило потрапити у 18-річному віці. Грали, серед іншого, Штрауса. Мали в програмі «родзинку» –із нами був маленький син Едуарда Анатолійовича Дмитро, який у польці «Feuerfest» виконував партію на ковадлі».
Цей твір (а «вогнетривка» полька неодмінно входить до концертної програми, яку колектив присвячує талановитій родині Штраусів) – ексклюзив МДО «Полтава», якого в Україні більше не має ніхто. Її аранжування саме для наших духовиків зробив диригент камерного оркестру зі Штутгарта, котрому дуже сподобався виступ полтавців під час одного з візитів до Німеччини.
Читайте також: Оркестр, свисток та ковадло: у Полтаві відзначили 220-ліття від дня народження засновника віденського вальсу
«У Німеччині ми жили по сім’ях, розмовляли з господарями англійською: вони трохи знали, ми… У мене залишилися чудові спогади про той час. І, знаєте, той досвід, який я отримав, працюючи в Міському духовому оркестрі «Полтава», неоціненний. Я рекомендую кожному студентові-музиканту пройти через цей муніципальний колектив», – поділився Дмитро Дехтярьов.
За словами диригента, по завершенні навчання він дещо відійшов від музики, кар’єра склалася по-іншому. Але після початку російської агресії життя знову вивело чоловіка на музичну стежку.
«Я побував у першій фазі війни, коли вирішив, що потрібно змінити роботу. У мене є освіта з психології, я був психологом органів внутрішніх справ. Подався в музику, захотілось займатися саме нею. До нас, у Полтаву, перемістився Луганський університет культури та мистецтв імені Тараса Шевченка. Я там здобував вищу освіту, саме по музиці. Тепер я диригент оркестру», – сказав Дмитро Дехтярьов.
Саме в цій якості військовослужбовець і піднявся вперше на сцену під час концерту з нагоди 30-річчя МДО «Полтава», щоб знову попрацювати з цим колективом.
Для спільної роботи музиканти вибрали співзвучний, актуальний для нашого часу за тематикою твір – «Люди-титани». Вокальну партію в ньому виконав Данило Ревека, соло на трубі – Артем Дмитриченков.
Чи довелося Дмитрові Дехтярьову під час цієї роботи відчувати різницю в диригуванні військовим і цивільним оркестрами? Каже, що так.
«Там люди військові. Хоча також творчі. Із ними трохи по-іншому. Тут інший підхід, тут люди цивільні. Деякі навіть не знають, не здогадуються, що таке армія. А там всі військовослужбовці. Як я кажу, так і роблять. Якщо по-іншому, то зовсім інша розмова», – зауважив диригент.
Але як і 10, і майже 20 років тому, враження – незабутні. Тим паче, що попрацювати на сцені з Міським духовим оркестром «Полтава» того вечора йому випало не тільки в цьому амплуа. За отриманим у музичному училищі фахом – у якості трубача – теж. Утім, коли та як це було, а також про те, які ще сюрпризи підготував для шанувальників своєї творчості колектив – лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів, розповімо дещо пізніше.
Далі буде…
Віолета СКРИПНІКОВА
Відео – Сергій ГЛОБА
Фото – Сергій ГЛОБА, Віолета СКРИПНІКОВА
[wp_show_posts id=”1014795″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
