«Вчіться, щоб вам не пхали в голову»: військовий з 41-ї бригади про освіту, «теренові ігри» та виживання на війні
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Вчіться, щоб вам не пхали в голову»: військовий з 41-ї бригади про освіту, «теренові ігри» та виживання на війні
Василь (33 роки), військовослужбовець 41 окремої механізованої бригади, який зараз захищає Україну, поділився своїми думками про вирішальну роль освіти та військово-патріотичного виховання для перемоги та виживання. Досвідчений програміст і фрілансер, він наголошує, що розуміння військової структури йому дала участь у теренових іграх часів юності.
Джерело: 41 окрема механізована бригада
Василь розповів, що був дотичний до теренових ігор «Сила і Честь» імені братів Чучупак, які проводилися в Холодному Яру організацією, що займається національно-патріотичним вихованням.
Суть гри полягала в тому, що підлітків ділили на сотні та рої, де вони імітували війну-війну, вибирали штаб, таборування та інтендантів. За словами Василя, структура цих ігор була взята з козацького війська, а посади були співзвучні з військовими.
«Коли ти приходиш вже в армію, то все зрозуміло. Було розуміння цієї структури, як це все працює, хто кому підпорядковується, чому саме так відбувається», — зазначив військовий.
Він підкреслив, що такі рухи, як і Пласт, є одним зі стовпів фундаменту формування свідомої особистості українця, оскільки вони вчать дітей причинно-наслідковим зв’язкам та відповідальності, на відміну від «тепличних умов» міста.
Василь наголошує, що більшість бійців їхньої бригади — це цивільні люди, фрілансери, люди різних професій, які за власним вибором стали до лав ЗСУ.
Головна порада сучасним дітям від військового: вчитися.
«Вчиться, щоб вам не пхали в голову. […] Академічна освіта складена доволі розумними людьми, вона придумана не просто так. Розуміння важливості предметів… прийшло дуже пізніше. Деякі предмети я зрозумів у перший польовий виїзд», — пояснив він.
Він підкреслює важливість самоосвіти, наводячи власний приклад здобуття другої «самоосвіти» у фото- та відеовиробництві, що зараз допомагає йому повноцінно працювати в армії.
Василь вважає, що ветеранів війни необхідно залучати до роботи з молоддю, створюючи з них кістяк патріотичних рухів. Це дозволить використати їхній колосальний обсяг знань та дати їм інструменти для подальшого розвитку.
«Не треба з ветеранів робити кабінетних науковців… Їх треба виводити в поля і давати інструменти в руки, щоб ветеран не зникав, а продовжував розвиватися в дітях. Тому що в нас більше нічого немає ціннішого, окрім наших дітей», — підсумував він.
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
