«Поки є сили, буду в строю»: шлях нацгвардійця «Лук’яна» від Ізюма до Полтави
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Поки є сили, буду в строю»: шлях нацгвардійця «Лук’яна» від Ізюма до Полтави
Боєць Віталій, з позивним «Лук’ян», родом з Ізюму. До війни хоч і мав військовий досвід, але працював у цивільній сфері. Однак після початку повномасштабного вторгнення без вагань пішов до лав Національної гвардії.
Про це повідомили в 17 Полтавській бригаді Національної гвардії України «Рейд».
Перші місяці служби «Лук’ян» провів на сході, обороняючи Харківщину разом із побратимами.
«Коли бачиш свій рідний дім під обстрілами, уже не думаєш, важко це чи ні. Просто робиш те, що треба. Там не було страху – лише відчуття, що мусиш стояти», – згадує чоловік.
Під його підрозділом були ключові позиції, які тривалий час перебували під щільним вогнем артилерії. Бійці стримували наступ противника, здійснювали штурмові дії, евакуювали поранених, проводили розвідку місцевості.
Одним із найважчих епізодів Віталій називає оборону рубежу, коли російські сили намагалися прорвати оборону бронетехнікою.
«Ми залишалися до останнього. Головне – тримати лінію, щоб хлопці ззаду мали час укріпитися. Коли поруч працюють твої, не маєш права відступати», – говорить гвардієць.
Далі були бої на Куп’янському та Запорізькому напрямках. Під час службових завдань Лук’ян неодноразово отримував поранення, але повертався до строю.
«Піхота – це не тільки зброя. Це характер. Треба вміти чекати, терпіти і діяти тоді, коли здається, що вже не можеш».
Сьогодні Віталій служить у роті охорони. Каже, що найбільше цінує відчуття єдності та спільної справи:
«Ми всі різні – з різних міст, професій, але коли одягаєш форму, розумієш, що це вже одна команда. І поки є сили, я буду в строю».
Після перемоги Віталій планує бути водієм, щоб продовжити свій шлях стійкості вже за кермом.
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
